летіли два крокодили один зелений а другий на схід питання скілько коштує кіл

летіли два крокодили один зелений а другий на схід питання скілько коштує кіл

Предмет та методологія історії держави і права зарубіжних країн предметом ігпзс є держава і право зарубіжних країн світу в процесі їх виникнення та розвитку.

Президент авраам лінкольн під час війни створив реконструкційні уряд у кількох південних штатах - теннессі, арканзасі і луїзіані, і надав землі для колишніх рабів в південній кароліні. Радикальні перемоги республіканців в 1866 на виборах в конгрес дали їм досить багато влади над конгресом, так, що вони подолали вето джонсона і почали радикальну реконструкцію в 1867 році. Була також придумана клятва, яка зобов язує кожного члена суспільства зберігати повне мовчання щодо всього, що має хоч найменше відношення до ку клукс клану, і забороняє розголошувати імена інших членів. На третьому зборах було вирішено, що уніформа для всіх членів клану буде складатися з довгого білого балахона, білої маски і високої капелюхи, а самі збори проводитимуться вночі в давно покинутому старому цегляному будинку на околиці міста. Червоні вогні і прогулянки на конях, обов язкові при посвяченні, тепер часто можна було спостерігати на кладовищах та покинутих будинках по всьому штату.

Серед інших лідерів клану було багато й інших колишніх керівників армії південців - генерал джон гордон з джорджії, генерал харді з алабами, вейд хемптон з південної кароліни і ін з їзд дав новий імпульс розвитку ку клукс клану, і до кінця 1868 року число його членів досягло 600 тис. Захист слабких, невинних і беззахисних від свавілля і беззаконня, допомога всім страждаючим і нужденним в участі, особливо вдовам і сиротам солдатів і офіцерів армії конфедератів; захист конституції і законів сша, захист території країни від будь - яких ворожих вторгнень; допомога в реалізації всіх конституційних прав і захист від незаконних посягань на життя і майно громадян. Під час присвят в клан нового кандидата, при запалених хрестах і в оточенні численних побратимів, одягнених у білі балахони, зачитувалася довга клятва, в якій проголошувалися два основних принципи руху.

Свобода слова, свобода релігії, свобода преси, свобода зборів, право на подачу петиції право зберігати і носити зброю заборонено розміщувати солдатів у приватних будинках без згоди власника заборона довільних обшуків і арештів гарантії належного кримінального процесу, заборона повторного притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення, право не свідчити проти себе, гарантії при реквізиціях права обвинуваченого, в тому числі право на суд присяжних право на суд присяжних у цивільних справах заборона надмірних застав та штрафів, жорстоких і незвичайних покарань перерахування прав в конституції не повинно трактуватися як применшення інших прав повноваження, які конституція прямо не відносить до відання сполучених штатів, зберігаються за штатами і громадянами прийнята конгресом 13 травня 1912 ратифіковано 8 квітня 1913 до складу сенату сполучених штатів входять по два сенатори від кожного штату, обираються населенням оного на шість років, кожен сенатор має один голос. Коли в представництві якогось штату в сенаті відкриваються вакансії, виконавча влада такого штату видає наказ про проведення виборів для заповнення таких вакансій, при цьому законодавчі збори штату може уповноважити його виконавчу владу зробити тимчасові призначення, доки населення не заповнить вакансії шляхом виборів, проведених в порядку, встановленому законодавчими зборами.

Справжня поправка не повинна тлумачитися таким чином, щоб її дія поширювалася на обрання чи термін повноважень сенатора, обраного до того, як вона вступила в силу як частина конституції. і вона дуже жорстоко карає за невивчені уроки… потопивши в крові визвольні виступи українського народу в 1917 - 1921 роках, московський комуністичний режим визискував свою колонію – україну - методично і послідовно. Антилюдська хвороблива ідея вела до неминучого краху, про що свідчать факти історії… зі схилів її понад півстолітнього відрізку можемо зробити висновки.

1932 - 1933 роки – жахливий голодомор - геноцид проти українського народу, спланований і організований кремлівськими верховодами як засіб виморити українських селян, зламати морально і упокорити вцілілих, заселити спустошені села і землі чужинцями, загнати в колгоспи - резервації і зробити колишніх хліборобів безправними кріпаками.

Серед десятків мільйонів убієнних українців імперською московщиною, прицільною мішенню у програмі геноциду стало винищення національної інтелігенції та селянства. Валер ян підмогильний, олекса близько, микола куліш, дмитро фальківський, микола хвильовий, кость буревій, михайло драй - хмара, сергій жигалко, микола зеров, григорій епік, григорій косинка, павло филипович, сергій пилипенко, олекса слісаренко, євген плужник, ананій лебідь, лев скрип¬ник, василь мисик, михайло яловий, микола вороний, марко вороний, людмила старицька - черняхівська та багато інших. Слідство над жертвами - не довше 10 днів, обвинувачення оголошувати під час суду, справу слухати без участі сторін, помилування не допускати, вироки до вищої міри покарання виконувати негайно. Тоді ж, 13 - 15 грудня у києві засуджено 37 відомих українських письменників, науковців, політичних діячів, з яких 28 одразу розстріляли, а дев’ятьох пізніше знищили в таборах4. У 1937 році, через двадцять років після захоплення влади, коли, здавалося б, уже всіх ворогів перебили, перестріляли, молотов робить наголос саме на пошуку ворогів. За рішенням політбюро цк вкп(б) у 1937 році на честь більшовицького путчу (так званої великої жовтневої соціалістичної революції), виріше¬но розстріляти на соловках 1200 діячів культури.

А) особи без певних занять і не зареєстровані на біржі праці; б) зареєстровані, але такі, що відмовилися од робіт не за спеціальністю; в) працездатні члени сім ї втікачів до білогвардійців радянських працівників; г) радянські службовці і військовослужбовці за провини по службі; д) театральні баришники.

Вказані вище особи відправляються в табір розпорядженням до місць ув язнення або центрального адміністративного відділу, чи судових установ, або надзвичайної комісії (в. На кожну особу, що відправляється до концентраційного табору, установа складає супроводжувальний бланк з вказівкою злочину чи провини, а для засуджених — і строків ув язнення. 26 протягом 3 місяців; г) особи, вказані в пункті 2в до надзвичайної постанови; д) всі інші особи на строк, встановлюваний народними судами при відправленні до концентраційного табору.

Червоні керманичі вважали, що при впровадженні на чорноземах інтенсивної механізації кожен ліквідований мільйон людей (як зайвих споживачів) дасть змогу щороку вилучати звідси як мінімум на мільйон тонн продукції більше.

Окрім того, при звільненні чорноземних територій від корінного населення передбачалось вилучити голодом, високими цінами на харчі й непомірними податками певну кількість золота та інших коштовностей, а масовим переселенням селян забезпечити рабською працею лісові та гірничі райони.

Вчорашні хлібороби змушені будуть заготовляти на експорт ліс, добувати золото, мідь, чорні метали, рити канали, прокладати залізниці, будувати заводи і комбінати тощо. Осереднячення села при вкрай низькому технічному рівні господарювання призводило, за термінологією вчених, до збільшення самоексплуатації селянської сім’ї. У лютому 1941 року з нквс виділено структуру нкдб і у 1946 році перейменовано у міністерство держбезпеки (мдб), а нквс став міністерством внутрішніх справ. До серпня 1946 року тільки в західні області із східних регіонів української рср, інших братніх республік прибуло понад 86 тисяч партійних, радянських працівників, спеціалістів промисловості, сільського господарства, системи народної освіти, охорони здоров’я, культурно - освітніх закладів10. За последнее время на украине, особенно в киевской, полтавской, винницкой, ровненской и других областях наблюдается явно враждебное настроение украинского населения против красной армии и местных органов советской власти.

В отдельных районах и областях украинское население враждебно сопротивляется выполнять мероприятия партии и правительства по восстановлению колхозов и сдаче хлеба для нужд красной армии.

Отдельные красноармейцы и командиры, попав под влияние полуфашистского украинского населения и мобилизованных красноармейцев из освобожденных областей украины, стали разлагаться и переходить на сторону врага. Из вышеизложенного видно, что украинское население стало на путь явного саботажа красной армии и советской власти и стремится к возврату немецких оккупантов. А) в первую очередь украинцев, которые работали и служили у немцев; б) во вторую очередь выслать всех остальных украинцев, которые знакомы с жизнью во время немецкой оккупации; в) выселение начать после того, как будет собран урожай и сдан государству для нужд красной армии; г) выселение производить только ночью и внезапно, чтобы не дать скрыться другим и не дать знать членам его семьи, которые находятся в красной армии.

А) завести в особых отделах специальные дела на каждого; б) все письма проверять не через цензуру, а через особый отдел; в) прикрепить одного секретного сотрудника на 5 человек командиров и красноармейцев. Осінь 1939 року — перша хвиля депортації (польських осадників разом із сім ями, службовців польського державного апарату та чиновників місцевого управління). У червні - липні ще депортовано близько 78 тисяч біженців із центральної і західної польщі, які знайшли у західній україні притулок від німецьких агресорів. Як свідчать архіви нквс, станом на листопад 1940 року із західної україни і західної білорусії виселено 312 тисяч сімей, або 1173170 чоловік, значну частину яких становили поляки.

За архівними даними нквс, на серпень 1941 року, згідно з домовленістю з емігрантським урядом польщі, вивезено з місць поселення 389 тисяч чоловік; 341 тисяча осіб польської національності залишилася у районах поселення. Мільйони українців у кривавих боях боролися з нацизмом, а в цей час московсько - більшовицька кліка виганяла в сибір їх старих батьків та дружин, сестер, дітей. Поголовне виселення нації не вдалося не тому, що українців занадто багато, і для них не вистачило б вагонів чи місця в сибіру, - пояснював на xx з’їзді комуністів м. Хоча нині спостерігається масивна навала збільшовичених сил, які позбавляють степана бандеру звання героя україни, гнітять волю національних патріотів споруджувати йому пам’ятники.

Під час проведення каральних акцій з 1944 по 1949 рік енкаведистами закатовано в берестечківському районі 166 чоловік, володимир - волинському — 209, горохівському — 329, камінь - каширському — 874, колківському — 903. На україні йому запопадливо підспівували підлабузники - підгорний і шелест, хоча останній не був позбавлений дещиці патріотизму, за що згодом поплатився. Шелест ліквідував споконвічні сівозміни, вивів з ужитку чорні незаймані пари, а натомість запровадив бездумне й дороге поверхневе зрошення, що призвело до засолення й отруєння південних чорноземів, деградації їх. …дві небезпеки постійно супроводжують комуністичну партію, - робить висновок на основі історичного досвіду письменник сергій плачинда, - це великодержавний російський шовінізм та ідеалізм у теорії і практиці кпрс14. В кінці 80 - х років часто доводилось чути із уст рухівських активістів, виступів народних депутатів, що 95 процентів підприємств україни належить союзному центру.

Професор–політолог, доктор історичних наук, член міжнародної асоціації детективного політичного роману анатолій москаленко теж наводить кілька красномовних цифр. Залізної руди – 50% чавуну - 52% сталі - 44% прокату чорних металів - 40% тепловозів - 96% кольорових телевізорів - 41, 5% цементу - 17% марганцевої руди - 78% україна виробляла 33 відсотки всіх овочів, що вирощувалися в срср, 20% - пшениці, а також по 25 відсотків картоплі, молока, м’яса, 50 процентів - соняшника, 60 процентів - цукрових буряків18. У 1990 році ковельський м’ясокомбінат волинської області виробив 22 тисячі 193 тонни м’яса і м’ясопродуктів першої категорії, що дорівнювало 51, 7 процента від живої ваги.

«фонди м’яса на душу населення в москві становлять 160 кілограмів, у києві – лише половину цього, ковелі – 24, 5 кілограма, а в камені - каширському - ще менше.

Все чуже, все нічиє… - наш імперський режим - ненаситна система, - продовжив він, - яка бачиться мені зборищем розбійників із злодійськими партійними квитками.

Більше того, прикриваючись високими гаслами про необхідність концентрації матеріальних і фінансових ресурсів для здійснення соціалістичної реконструкції і т. Д сталінське керівництво зробило спробу організувати таємний широкомасштабний експорт музейних цінностей, використати їх як одне з джерел валютного нагромадження. Музейні заклади україни зобов’язалися в місячний строк передати московському утильзаводу №1 усі мідні, бронзові, латунні, а також залізні й дерев’яні речі з позолотою. Повний перелік непоправних втрат, яких зазнала українська культура через геростратівську політику сталінського керівництва, нігілістичне ставлення до набутків попередніх поколінь, ще належить скласти.

Закон, прийнятий сесією верховної ради срср шостого скликання, звучав в унісон партійній постанові про зміну системи органів управління промисловістю і удосконалення державного управління. Не питаючи дозволу у народів і навіть в урядів союзних і автономних республік, одним розчерком пера, механічним підняттям рук членів цк і депутатів скасували раднаргоспи, за допомогою яких республіки тільки - но почали міцніти і спинатися на ноги.

Тобто, за один день брежнєв і суслов зробили те, на що не спромоглися чингісхани, тамерлани, іслам - гіреї, мухамеди, потоцькі, романови, гітлери, разом узяті. Не випадково україна, яка дає понад чверть загального валового збору і могла б не тільки повністю забезпечити себе сільгосппродуктами, а й експортувати їх, не в змозі підвищити врожаї до світових величин. Так, урожайність зернових в середньому становила 18 центнерів з гектара, а в угорщині – 50, голландії – 60, хоча у нас були господарства, де при умілому веденні справ показник сягав 45 - 50 центнерів з гектара29. За темпами росту виробництва сільськогосподарської продукції в 1980 році україна з третиною світових запасів чорноземних ґрунтів посідала аж … 101 місце.

Тисячі кілометрів газопроводів та нафтопроводів, прокладених через всю територію, відібрали найдорожчі землі, за які союз не відшкодував україні ані копійки.

Значні втрати земель спричинені високовольтними електромережами, під якими утворюються поля високої напруги, згубно діючі на рослини та живі організми, і які також змінюють магнітне поле землі33. Будуючи атомні енергоблоки, хімічні та металургійні гіганти на райській чорноземній землі, у верхів’ї трьох річок ставлячи атомну електростанцію, кремлівські верховоди не переймалися дотриманням безпеки, енергозберігаючих технологій, турботою про людей. Адже це вона, слухняна, бюрократизована і зблокована з бюрократичним адмінапаратом, дала дозвіл на спорудження чаес так само, як і кримської, чигиринської, рівненської, південно - української станцій. Згодом повідомили, що в довколишнє середовище потрапили стронцій – 89 - 90, цезій – 141 - 144, цезій – 134 – 137, рутеній - 103, цирконій – 95 - 106, найбільше – йод – 131 та інші проміжні сполуки розпаду урану.

Якщо зважати не на гасла, а на реальне становище, то можна стверджувати, що союзний уряд сприймав україну як наймичку, а уряд суверенної республіки - як свого попихача. Якщо україна не погодиться на 38 - 39 атомних енергоблоків, вони приблизно на чверть зменшать постачання газу і рідкого палива для теплових електростанцій. Погрожували скоротити асигнування і на розвиток вугільної промисловості, що вкупі з обмеженим постачанням палива поставило б республіку в скрутне становище.

В структурі індустріального виробництва найбільшого розвитку досягли енергетика, металургійна, вугільнодобувна і хімічна промисловість, машинобудування, тобто ті галузі, які інтенсивно споживають сировину, земельні, водні та інші природні ресурси, що негативно впливає на оточуюче середовище.

Щороку в повітряний басейн республіки потрапляє понад 20 мільйонів тонн промислових вики¬дів, у ріки й водойми - понад мільярд кубометрів стоків, у відвалах на¬громаджується півтора мільярда тонн твердих відходів. Завод виробів із пластмас дозволяв собі спалювати вторинний поліетилен, інші відходи виробництва; в повітря виділялася значна кількість фенолу та формальдегіду.

Згідно з проведеними лабораторними аналізами, в колодязях майже всіх районів області вміст нітратів складав від 200 до 500 міліграмів на літр, а в окремих селах любешівського району, де водоносні горизонти знаходяться близько від поверхні, цей показник сягнув 800 - 1000. За останніх 10 років площа стиглих лісів скоротилась майже вдвічі, і вікова структура насаджень досягла критичного стану (стиглі – 2, 5 процента, достигаючі - 7, 1, середньовікові - 36, 5 і молодняк - 53, 9 процента). Гранично допустима концентрація (гдк) в овочах, згідно з тимчасовими методичними вказівками, підписаними головним санітарним лікарем срср, становила, млг. Медінструментами й апаратурою заклади забезпечувались на 30 - 40 відсотків, а медикаментами – на 40 - 60, - з болем у душі констатували в міністерстві охорони здоров’я урср 42. Якщо виходити навіть із найменшої оцінки у 12 доларів, то лише ліквідаторам аварії на чорнобильській аес держава мусить сплатити близько 100 мільйонів. Зі злоякісними новоутвореннями, близько мільйона хворих на хронічний алкоголізм, понад мільйон – на психічні розлади; щороку на лікарняних ліжках лише в лікувальних закладах моз урср перебуває близько 14 млн. Виступ директора нді терапії, акушерства та гінекології моз урср на українсько - німецькому симпозіумі з питань планування сім’ї олени михайлівни лук’янової буквально приголомшив присутніх. Батьківщину покинули в пошуках кращої долі шість мільйонів заробітчан, стільки ж приблизно прибуло сюди імігрантів, переважно з бідних країн, без спеціальності. Не бачити расизму у марксизмі - ленінізмі, у діяннях комуністів під час великого геноциду 1932 - 1933 років – це те ж саме, що не помітити його у гітлерівських фашистів, - дійшов висновку василь мазорчук з києва. «гільйотина, запущена рукою революції, влада однієї партії, точніше, необмежена воля групи малоосвічених жорстоких і самолюбивих тиранів, котрі комуністичну ідею використали для реставрації та зміцнення імперії, проти якої самі ще недавно закликали боротися. Сьогодні лише у галузевому державному архіві сбу й архівах регіональних органів зберігається майже 1300 томів статистичної звітності та понад півмільйона кримінальних справ. Звичайно, - переконаний український письменник - дисидент михайло чорнописький, - це лише крихти з того, що приховує москва, бо чимало документів втрачено. За підрахунками демографів, якби україна існувала в нормальному цивілізованому суспільстві, то її населення наприкінці хх століття досягло б 80 - 85 млн. Якщо науковці стверджували, що весь радянський союз за 74 роки втратив 100 - 110 мільйонів населення в результаті війн, терору, голодоморів, депортацій і т. Вел и кий, велич е зний (бо в е лич), держ у (бо од е ржати), клекот і ти (бо кл е кіт), нес у (бо прин е сений), шепот і ти (бо ш е піт), крив е (бо кр и во), трим а ти (бо отр и мувати), шир о кий (бо ш и роко). Брин і ти, грим і ти, дриж а ти, крив а вий, крин и ця, стрим і ти, трив а ти, трив о га), глит а ти; б) інколи ненаголошений и в групах - ри - , - ли - перевіряється наголосом. Переін а кшити, доістор и чний, поінформув а ти; так само ї не пишеться у складних словах, де перша частина закінчується голосним, а друга починається з і. Без’яз и кий, від’ ї зд, з’ є днаний, з’ ї хати, з’яв и тися, об’ є м, під’ ї хати, роз’ ю шити, роз’ясн и ти; дит’ я сла, пан’європ е йський, пів’ я блука; але з власними назвами — через дефіс. 1) водоп і й — водоп о ю, дох і д — дох о ду, кінь — кон я, к а мінь — к а меня, лід — ль о ду, мій — мог о, сім — сем и, у стрій — у строю; ніч — н о чі — н і ччю, п е вність — п е вності — п е вністю, р а дість — р а дості — р а дістю; в и селок — в и сілка, о сінь — о сені — о сінню, у вел и кому — у вел и кім; 3) б а тьків — б а тькового, б а тькова; бр а тів — бр а тового, бр а това; васил і в — васил е вого, васил е ва; ковал і в — ковал е вого, ковал е ва; петр і в — петр о вого, петр о ва; шевц і в — шевц е вого, шевц е ва; б) при словотворенні. За аналогією з тими словами української мови, де є чергування о, е з і, таке чергування з’явилося й у деяких давно засвоєних словах іншомовного походження. Слівц е — слов е чко; 1) у родовому відмінку множини іменників жіночого роду (здебільшого з рухомим наголосом) і в похідних від них іменниках на - к(а) зі значенням зменшеності. Бород а — бор і д — бор і дка, борон а — бор і н — бор і нка, голов а — гол і в — гол і вка (і гол о вка — з іншим значенням), сторон а — стор і н — стор і нка, черед а — чер і д — чер і дка; 2) у родовому відмінку множини іменників здебільшого середнього роду й відповідних зменшених іменниках. Безгол і в’я, погол і в’я; але безгол о сся, повногол о сся; в) і в закритому складі виступає у формах чоловічого роду однини дієслів минулого часу й дієприслівників із повноголоссям, якщо відповідні форми жіночого та середнього роду однини й форма множини мають наголос на кінцевому складі. ), в и борець — в и борця, лов е ць — ловц я, твор е ць — творц я; мот о к — мотк а, нос о к — носк а, п а росток — п а ростка; в о день — в о дню, кот е л — котл а, ор е л — орл а; 2) у повноголосних формах - оро - , - оло - зі сталим наголосом іменників переважно жіночого роду.

Дор і г, дор і жка, кор і в, кор і вка, бер і з, бер і зка (проте бер е зка — виткий бур’ян); 3) у родовому відмінку множини ряду іменників переважно жіночого роду.

Всюдих і д, місяцех і д, пішох і д, пішох і дний, самох і д, самох і дний, стравох і д, швидкох і д, швидкох і дний; козер і г і козер і г (сузір’я), носор і г і т. Бог, верх о вний, виробн и цтво, в и рок, зак о н, зак о нний, нар о д, нар о дний, основн и й, пот о п, пр а пор, прор о к, словн и к, а також за традицією в деяких прізвищах. В и мовити — вимовл я ти, в и ростити — вир о щувати, прост и ти — прощ а ти, вин о шувати, відгор о джувати, догов о рювати, заспок о ювати, перек о нувати, устан о влювати та ін. Брех а ти — набр і хувати, в и коренити — викор і нювати, заверт і ти — зав і рчувати, тес а ти — зат і сувати, чек а ти — оч і кувати; в и коренення — викор і нювання, чек а ння — оч і кування; так само в и полоскати — випол і скувати (де о чергується з і); але.

Бер у — бр а ти — вибир а ти, в и стелю — в и слати — вистил а ти, завм е р — замр и — завмир а ти, зап е р — запр и — запир а ти, стер — зітр и — стир а ти та ін. У присмерку літають ластівки так низько (павличко); увійшли до хати; у лісі стояв гамір, пахло квітами; в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под. Сидимо у вагоні; не спитавши броду, не сунься у воду (приказка); велике значення у формуванні характеру має самовиховання; одягнена у хвою, шумить дрімуча тайга; г) після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним. Вд а ча, вклад, впр а ва, вступ (і уд а ча, укл а д, упр а ва, уст у п — з іншими значеннями); вза є мини, вл а да, вл а сний, власт и вість, вплив і т. А) після приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словами з початковим приголосним звуком. З одним рибалкою він дуже подружив (глібов); диктант з української мови; б) перед приголосним (крім с, ш), рідше — сполученням приголосних на початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення, після паузи.

Плугатарі з плугами йдуть (шевченко); з її приїздом якось повеселіла хата (леся українка); як сонях той до сонця, до вкраїни свій погляд я з любов’ю повертав (малицький). Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги (коцюбинський); лист із бразилії (франко); і місив новий заміс із тіста старого (драч); родина із семи чоловік; гнат. Бере книжку зі стола (леся українка); ви зустріли ворога з палаючою ненавистю в очах, зі зброєю в руках (яновський); зі школи на майдан вивалила дітвора (головко); війнув зі сходу легіт волі (павличко); балада зі знаком запитання (драч). Газ е та, генер а л, гр а мота, єв а нгеліє; г е гель, гом е р, а нглія, га а га, а також у недавніх запозиченнях, часто вживаних, особливо в звукосполученнях гео - , - лог - , - гог - , - грам - , - граф. А ґрус, ґ а ва, ґ а зда, ґандж, ґ а нок, ґат у нок, ґвалт, ґвалтув а ти, ґ е ґати, ґедзь, ґелґот а ти, ґерґот а ти, ґерґот і ти, ґ и ґнути, ґирл и ґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґ о ґель - м о ґель, ґрасув а ти, ґр а ти (іменник), ґратч а стий, ґр е чний, ґриндж о ли, ґрунт, ґ у дзик, ґ у ля, джиґ у н, дз и ґа, дз и ґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах ґалаґ а н, ґудзь і под. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми.

Вісь, ґедзь, кінь, мідь, н а морозь, п а лець, суть, швець; бл и зько, в о сьмий, ганьб а, грицьк о, д я дько, кільц е, молотьб а; 1) - зький, - ський, - цький; - зькість, - ськість, - цькість; - зько, - сько, - цько; - зькому, - ському, - цькому; - зьки, - ськи, - цьки.

Близьк и й, вузьк и й, вол и нський, дон е цький; бл и зькість, л ю дськість; бл и зько, в і йсько, баг а цько; по - франц у зькому (по - франи у зьки), по - укра ї нському (по - укра ї нськи), по - нім е цькому (по - нім е цьки). Б о язкість, в’ я зкість, б а ско, р і зко тощо знак м’якшення не пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів - зк - , - ск -; 2) - енька, - енько, - онька, - онько; - енький, - есенький, - ісінький, - юсінький. Б а лка — б а лці, г а лка — г а лці, галчен я, монг о лка — монг о лці, нат а лка — нат а лці, нат а лчин, риб а лка — риб а лці, риб а лчин, сп і лка — сп і лці, спілч а нський; але.

Друк а рень, їд а лень, крамн и ць, м а триць, піс е нь, робітн и ць, ст а єнь; баж а нь, знань, к і лець, місць, серд е ць і серць; г) у дієслівних формах дійсного та наказового способу.

Б у дить, б у дять, зда є ться, к о сить, к о сять, к о ситься, р о бить, р о блять, р о биться, х о дить, х о дять; будь, б у дьте, вин о сь, вин о сьте, вин о сься, кинь, к и ньте, стань, ст а ньте, трать, тр а тьте (див. Коли ь уживається у формі називного відмінка іменника, то він зберігається й у всіх інших відмінках; коли ж у називному відмінку його нема, то й в інших відмінках він не пишеться; пор. Віск — вощ и на, л і ска — ліщ и на, піс о к (піск у) — піщ и на, полт а вський — полт а вщина; в) групи приголосних - ск - , - шк - змінюються на - щ - при творенні прикметників та іменників із суфіксом - ан( - ян - ). Віск — вощ а н и й — вощ а нка, д о шка — дощан и й, піс о к (піск у) — піщ а ний; г) групи приголосних - ск - , - ст - змінюються на щ, група - зк - на - жч - при творенні багатьох форм дієслів ii дієвідміни.

Баг а тий — баг а тство, брат — бр а тський — бр а тство, зав о д — заводськ и й, інтеліг е нт — інтеліг е нтський, люд — людськ и й — л ю дство, пропаганд и ст — пропаганд и стський, студ е нт — студ е нтський — студ е нтство. Вис о кий — в и щий (в и ще), вузьк и й — в у жчий (в у жче), дорог и й — дор о жчий (дор о жче), д у жий — д у жчий (д у жче), низьк и й — н и жчий (н и жче); але.

Т и ждень — т и жня — тижн е вий; виїзд и ти — виїзн и й, п о їзд — поїзн и й; л е стощі — ул е сливий, щ а стя — щасл и вий; вість — в і сник, к о ристь — кор и сний, честь — ч е сний, я кість — я кісний; але в словах. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим - ст, літера т у групі приголосних - стн - зберігається, хоч відповідний звук і не вимовляється. Вин а — безв и нний, день — д е нний, зак о н — зак о нний, кінь — к і нний, прич и на — прич и нний; о сінь — ос і нній, р а нок — р а нній; башт а нник, год и нник, письм е нник; вік о нниця, в і нниця. В и вершений, в и хований, зр о блений, індустріаліз о ваний, по о раний, ск а заний, сп е чений, як і в прикметниках на - ений з відповідних дієприкметників (з іншим наголосом). Треба розрізняти такі слова, як здійсн е нний (який може здійснюватися — прикметник) і зд і йснений (який здійснився — дієприкметник), нездол а нний (непереможний) і незд о ланий (якого не подолали), незліч е нний (представлений у дуже великій кількості) і незл і чений (не порахований) та ін житт я, житт ю, у житт і; мот у ззя, у мот у ззі; кол о сся, кол о ссю, у кол о ссі; гілл я, гілл ю, на гілл і; знанн я, знанн ю, у знанн і; зб і жжя, зб і жжю, у зб і жжі; стор і ччя, стор і ччю, у стор і ччі; підд а шшя, підд а шшю, на підд а шші; а також у похідних словах в) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини iii відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м’який або шиплячий приголосний. М о лодь — м о лоддю, мить — м и ттю, мазь — м а ззю, вісь — в і ссю, міць — м і ццю, сіль — с і ллю, тінь — т і нню, п о дорож — п о дорожжю, ніч — н і ччю, р о зкіш — р о зкішшю; але.

У називному відмінку однини вони закінчуються на два приголосних (у тому числі шч — на письмі щ), губний або р; ґ) перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова л и ти (л и тися). У всіх префіксах — без - , від - (од - ), між - , над - , об - , під - , перед - , понад - , пред - , роз - , через - — кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється. Безкр а їй, безкор и сливий, відкритт я, в і дстань, міжконтинент а льний, міжплан е тний, надпот у жний, обпал и ти, обтрус и ти, підтр и мка, передпл а та, передч а сний, понадпл а новий, представн и к, розтягн у ти, р о зчин, розхит а ти, черезпл і чник. Прег а рний, презавз я тий, прекр а сний, прем у дрий, прекр а сно, препог а но; префікс при - вживається переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах. Григ о рович, григ о рівна; ілл і ч, ілл і вна; кузьм и ч (і к у зьмович), кузьм і вна; лук и ч, лук і вна; микол а йович (і мик о лович), микол а ївна (і мик о лівна); с а вич (і с а вович), с а вівна; хом и ч (і х о мович), хом і вна; я кович, я ківна. Бр а тній, всесв і тній, гор о дній, д а вній, ж и тній, з а дній, кр а йній, л і тній, майб у тній, м а терній, незаб у тній, осв і тній, п і зній, р а нній, самоб у тній, суб о тній, х а тній та ін. Бл и жній, вчор а шній, д а внішній, дом а шній, дор о жній, др у жній (потиск руки), з о внішній, кол и шній, м у жній, позд о вжній, пор о жній, прийд е шній, р а нішній, сін е шній, спр а вжній, сьог о днішній, тут е шній, худ о жній; але.

Подібні прикметники завжди мають наголос на суфіксі, що відрізняє їх від дієприкметників, утворених від дієслівних коренів за допомогою суфіксів - ан(ий), - ен(ий). Суфікс - ев(ий) уживається в прикметниках, які мають перед цим суфіксом м’який або шиплячий приголосний і в яких наголос падає переважно на основу слова. Крім того, суфікс - ов(ий) уживається в прикметниках, які мають перед цим суфіксом шиплячий (ж, ч, ш, щ), м’який приголосний або й, причому наголос падає на закінчення. Андр і й — андр і єва, андр і єве; і гор — і горева, і гореве; кобз а р — кобзар е ва, кобзар е ве; скрип а ль — скрипал е ва, скрипал е ве; ст о рож — ст о рожева, ст о рожеве; тов а риш — тов а ришева, тов а ришеве.

Горбув а тий, круглув а тий, синюв а тий, темнув а тий, а також на виявлення невеликої міри властивості, схильності до чогось, позначуваної іменниковою основою. У похідних словах і формах (віддієслівних іменниках та дієприкметниках) суфікс - ува - ( - юва - ) пишеться тоді, коли на перший голосний цього суфікса не падає наголос. Вив е ршувати — вив е ршування, вив е ршуваний; оч і кувати — оч і кування, оч і куваний; підс и нювати — підс и нювання, підс и нюваний; якщо на перший голосний суфікса падає наголос, то пишеться - ова. Завой о вувати — завой о вування, завой о ваний; перемаль о вувати — перемаль о вування, перемаль о ваний; скуп о вувати — скуп о вування, скуп о вуваний. Загітув а ти — загіт о ваний, зареєструв а ти — зареєстр о ваний, інформув а ти — інформ о ваний, сконструюв а ти — сконструй о ваний; але в окремих словах для усунення небажаних омонімів суфікс - ір - (після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р — - ир - ) зберігається. Кон о в’язь, коног о н, костогр и з, костопр а в, свиноп а с, свином а тка; в) після й, яким закінчується основа іменника м’якої групи, або м’якого подовженого приголосного першої частини пишеться є. Авіа - , авто - , агро - , біо - , вело - , водо - , газо - , геліо - , гео - , гідро - , екзо - , екстра - , електро - , зоо - , ізо - , квазі - , кіно - , космо - , лже - , макро - , мета - , метео - , мікро - , мілі - , моно - , мото - , нео - , палео - , псевдо - , радіо - , рентгено - , соціо - , стерео - , супер - , теле - , термо - , турбо - , фоно - , фото - й под. Вел и кий - превел и кий, давн и м - давн о, з д а вніх - дав е н, з д і да - пр а діда, м а ло - пом а лу, пов і к - в і ки, р а дий - рад і сінький, с и ла - сил е нна, т и хий - тих е сенький. Вертол і т, лісоспл а в, самох і д, силосонавант а жувач, теплов о з; б) складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного звука. Вербол і з, лісост е п, носор і г, трудод е нь, шлакобл о к; але люд и но - день; сюди ж належать іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження (тут роль сполучного звука виконує останній голосний першого іменника. Гор и цвіт, зірв и голова, перекот и п о ле, пройд и світ; непийп и во, переб и йніс, убийв о вк (прізвища); ґ) складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівника сто — називного) та іменника. У складних словах із числівником, який означає число двозначне, тризначне та інші, числівник звичайно пишеться цифрами й приєднується до другої частини слова за допомогою дефіса. Пів а ркуша, півгод и ни, півд ю жини, півкарб о ванця, півк о ло, півм і сяць, півогірк а, пів’ я блука; напівавтом а т, напівс о н; пол у кіпок, пол у мисок. Блок - сист е ма, буй - т у р, д и зель - мот о р, жар - пт и ця, к о зир - д і вка, кр е кінг - проц е с, свят - в е чір, стоп - кран; б) іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання. Генер а л - губерн а тор, генер а л - лейтен а нт, контр - адмір а л, прем’ є р - мін і стр, у нтер - офіц е р, член - кореспонд е нт, штабс - капіт а н; 2) складні іменники з першою складовою частиною віце - , екс - , лейб - , максі - , міді - , міні - , обер. В і це - презид е нт, екс - чемпі о н, лейб - м е дик, м а ксі - спідн и ця, м і ді - мода, м і ні - футб о л, о бер - м а йстер; 5) скорочені іменники, в яких наводиться початок і кінець слова. Якщо узгоджуваний іменник, що має атрибутивне (означальне) значення, виступає в ролі прикладки в постпозиції, він приєднується до пояснюваного іменника дефісом. Якщо пояснюваний іменник і прикладка можуть мінятися місцями (причому атрибутивну роль виконує іменник у постпозиції), між ними завжди ставиться дефіс. Будь - котр и й, будь - хт о, будь - ч и й, будь - щ о, будь - як и й; котр и й - будь, хто - б у дь, чий - б у дь, що - б у дь, як и й - будь; котр и й - н е будь, хто - н е будь, чий - н е будь, що - н е будь, як и й - н е будь; к а зна - що, хт о зна - як и й; але.

Електросилов и й (електрос и ла), лісостепов и й (лісост е п), м’ясозаготів е льний (м’ясозагот і вля), радіофіз и чний (радіоф і зика), самох і дний (самох і д), теплообм і нний (тепло о бмін), чорноз е мний (чорн о зем); б) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника. Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, як правило, зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником. Абсол ю тно сух и й, діаметр а льно протил е жний, послід о вно мирол ю бний, р і зко окр е слений, сусп і льно кор и сний, сусп і льно необх і дний, хім і чно зв’ я заний. Видовженотупокон і чний, короткогрушопод і бний, округлояйцепод і бний; ґ) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише звужують, уточнюють його зміст. Вузькодіал е ктне (мовне явище), грудочеревн а (перепона), давньоверхньонім е цька (мова), двовуглек и слий (газ), лінгвостиліст и чні (особливості); також. В і це - презид е нтський (віце - президент), генер а л - губерн а торський (генер а л - губерн а тор), д и зель - мот о рний (д и зель - мотор), соці а л - демократ и чний (соці а л - демокр а т), у нтер - офіц е рський (у нтер - офіц е р). Москв а - рік а — москвор і цький; б) складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному.

Агр а рно - сиров и нний, держ а вно - монополіст и чний, електр о нно - обч и слювальний, культ у рно - техн і чний, лісоп и льно - струг а льний, м а сово - політ и чний, м о вно - літерат у рний, навч а льно - виховн и й, наук о во - техн і чний, парт і йно - політ и чний, пл о ско - оп у клий, постач а льно - збутов и й, свердл и льно - довб а льний, сусп і льно - політ и чний, стол я рно - механ і чний; а також узвичаєні. Всесв і тньо - істор и чний, літерат у рно - худ о жній, нар о дно - в и зв о льний, підз о листо - бол о тний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і. Бук о ліко - романт и чний, діал е ктико - матеріаліст и чний, іст о рико - культ у рний, мех а ніко - математ и чний, пол і тико - економ і чний; г) складні прикметники з першою частиною військово - , воєнно. ґ) складні прикметники, в яких перша частина не має прикметникового суфікса, але яка за змістом є однорідна з другою частиною й приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або е.

Блак и тно - с и ній, гіркув а то - сол о ний, к и сло - сол о дкий, мол о чно - б і лий, с і ро - голуб и й, т е мно - зел е ний, черв о но - зел е но - с и ній; але.

Відн и ні, відтеп е р, дон и ні, дотеп е р, забаг а то, зад о вго, зан а дто, набаг а то, нав і чно, над а лі, над о вго, наз а вжд и, наз о всім, н а скрізь, наспр а вді, невтямк и, негар а зд, от а к, от а м, от у т, п і дтюпцем, повс ю ди, под е куди, позавч о ра, поз а торік, потр о ху, утр и чі, якнайкр а ще.

Забаг а то гул я єш і за баг а то р о ків уп е рше при ї хав, ст а ло набаг а то л е гше й зал на баг а то місць), на добр а ніч, на ур а; в) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким (нечленним) прикметником. Відд а вна, вост а ннє, вручн у, д о гол а, доп і зна, зав и дна, з а молоду, з а ново, зв и сока, зг а рячу, зл е гка, зл і ва, зн о ву, зр і дка, нап е вне, н а р і вні, н а різно, нашвидк у, пом а лу, помал е ньку, потих е ньку, сп о вн а, спр о ста, сп’ я ну; г) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником. Бос о ніж, водн о сталь, лів о руч, мимов о лі, мимо ї здом, мимох і дь, мимох і ть, нас а мперед, натщ е серце, нашвидк у р у ч, об а біч, об і руч, очев и дно, повсякч а с, прав о руч, привсел ю дно, самох і ть, стрімгол о в, тимчас о во, чимд у ж, чимр а з; є) складні прислівники, утворені сполученням часток аби - , ані - , де - , чи - , що - , як - із будь - якою частиною мови.

Аб и куди, аб и як, аніск і льки, анітел е нь, анітр о хи, анічич и рк, ані я к; дед а лі, де і нде, д е коли, д е куди; чим а ло; щов е чора, щогод и ни, щод а лі, щод е нно, щодн я, щод у ху, щом і сяця, щом о га, щонайб і льше, щонайд о вше, щонайд у жче, щонайкр а ще, щонайм е нше, щонайш и рше й т. Дарм а що, п о ки що, т і льки що, хіб а що, чи що; яком о га, я кось і як о сь (з різними значеннями), якр а з, якнайб і льше, якнайд у жче, якнайд о вше й под. Слід відрізняти прислівники, складені з прийменників або часток і різних частин мови, від прийменників або часток та іменників, прикметників тощо, коли останні зберігають у реченні свої функції як окремі частини мови, отже, і пишуться окремо. А) прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник). Без в і дома, без ж а л ю, без кінц я, без кінц я - кр а ю, без кр а ю, без л а д у, без л і ку, без мет и, без н а міру, без путт я, без сл і ду, без смак у, без с у мніву, без уг а ву, без уп и ну, без ч е рги, в з а тишку, в м і ру, в нагор о ду, в н о гу, в о бмін, в обр і з, в п о зику, в ц і лості, до б і са, до впод о би, до г у рту, до д і ла, до заг и ну, до запит а ння, до кр а ю, до кр и хти, до лад у, до л и ха, до лиц я, до м і ри, до ног и, до об і ду, до ост а нку, до п а ри, до пн я, до поб а чення, до пор и, до путт я, до р е чі, до р е шти, до сих п і р, до смак у, до см е рті, до снаг и, до сьог о дні, за год и ни, за дн я, за корд о н, за корд о ном, за рах у нок, за св і тла, з б о лю, з - за корд о ну, з кр а ю в край, з перел я ку, з р а дості, з розг о ну, на біг у, на б і с, на ваг у, на в е сну (але.

Навесн і), на в и бір, на виднот і, на в і дч а й, на відм і нно, на вік у, на г а м у з, на г о лову, на д и во, на дозв і ллі, на ж а ль, на зло, на зраз о к, на льот у, на мить, на ніщ о, на о ко, на пор у ки, на прощ а ння, на р а дість, на р а дощах, на р у ку, на самот і, на світ а нку, на скак у, на сл а ву, на сл о во, на см і х, на с о вість, на с о ром, на ход у, на шк о ду, на щ а стя, над с и лу, не з рук и, ні на гріш, під б о ком, під г о ру, під с и лу, по зак о ну, по зм о зі, по зн а к у, по можл и вості, по пр а вді, по с и лі, по с о вісті, по сус і дству, по с у ті, по ч е рзі, по щ и рості, у в и гляді, уві сн і, у п о міч, у стокр а т, ч е рез с и лу, як слід, як тр е ба; б) словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка — числівників) та одного або двох прийменників. Др у гого дня, так и м ч и ном, т е мної н о чі, тим р а зом, тим ч а сом; а) складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення - ому або ( - к)и.

По - б а тьківському, по - бойов о му, по - бр а тньому, по - господ а рському, по - і ншому, по - коз а цькому, по - н а шому, по - св о єму, по - сус і дському, по - укра ї нському, по - христи я нському; по - б а тьківськи, по - брат е рськи, по - господ а рськи, по - л ю дськи, по - сус і дськи, по - укра ї нськи; також. Аб и - то, б у дь - де, б у дь - коли, б у дь - куди, де - н е будь, д е сь - то, к а зна - де, к а зна - кол и, кол и - будь, кол и - н е будь, куд и - будь, куд и - н е будь, т а к - то, хт о зна - як, як - н е будь; ґ) складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними.

Будь - що - б у дь, віч - н а - віч, всьог о - н а - всього, дал е ко - дал е ко, де - не - д е, кол и - не - кол и, л е две - л е две, ось - о сь, пліч - о - пліч, хоч - не - х о ч, як - не - я. Вн а слідок (ун а слідок), впод о вж (упод о вж), з а мість, навк о ло, наперед о дні, наприкінц і, щ о до; б) складні прийменники, утворені з двох простих прийменників. Адж е, ан і ж, втім, зат е, м о вби, н а чеб, н а чебто, нем о в, нем о вби, нем о вбито, нен а че, нен а чебто, н і би, н і бито, ніж, о тже, от о ж, прит і м, прит о му, прич і м, прич о му, прот е, с е бто, т о бто, ц е бто, щоб, якб и, якщ о; також слова. Сполучники зат е, прот е, щоб, якб и, якщ о, які пишуться разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних слів, що пишуться з прийменниками за, про та частками би, як окремо. Так, сполучники зате, проте можна замінити одним із протиставних сполучників а, але, однак, тоді як прийменники за, про та вказівний займенник те такій заміні не піддаються. Сполучники якб и, якщ о можна відрізнити від однозвучного з ними прислівника як із часткою би та займенником що за допомогою контексту, бо на прислівник як завжди падає логічний наголос. Дарм а що, для т о го щоб, з а мість т о го щоб, з тим щоб, з т о го ч а су як, незваж а ючи (невваж а ючи) на те що, п і сля т о го як, при ць о му, та й, т а к що, тимч а сом як, том у що, у м і ру т о го як, ч е рез те що й под. Розрізняють словотвірні частки, які, уточнюючи зміст окремих слів, є їх складовими частинами, і формотворчі частки, які вживаються лише в деяких формах слова для вираження граматичних значень (хай, би та ін). Аб и що, аб и як, аніск і льки, анітр о хи, анічог і сінько, ані я к, дед а лі, д е коли, д е котрий, д е щиця, д е що, чимал е нький, чим а ло, щов е чора, щогод и ни, щод е нник, щодн я, щодоб и, щод у ху, щонайкр а щий, щопр а вда, щор а зу, щос и ли, якб и, якнайшв и дше, яком о га, якщ о та ін; б) частки би (б), то, що в складі сполучників. Котр и йсь, котр а сь, котр е сь, як и йсь, як а сь, як е сь; десь, кол и сь, хтось, щось; ґ) частка не, коли вона виступає в складі будь - якої частини мови (крім дієслова) в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частки не вживається. Нев і льник, нег о да, нед у га, н е жить, немовл я, нен а висть, н е ук; невгас и мий, непох и тний, незліч е нний, невп и нний, невсип у щий, нег а йний, нен а висний, ненаст а нний, нест я мний; невд о взі, нев и нно, невп и нно, незаб а ром, непор у шно, несамов и то, несказ а нно. Не зд у жати (не змогти), не сл а вити (не прославляти); д) частка не в складі префікса недо - , який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах у неповній мірі. Недобач а ти, недовик о нувати, недод е ржати, недоїд а ти, недок а зувати, недол ю блювати, недооц і нювати, недоплат и ти, недочув а ти; недов и конаний, недод е ржаний, недозр і лий, недок а заний, недооц і нений, недоп и саний, недор о слий, недоч у тий; нед о биток, нед о їдок, недокр і в’я, нед о лік, нед о літок, недор і д, недост а ча, недос я жність, недот е па, недоторк а нність, нед о ук. Частка не пишеться окремо від прикметника, що має при собі як пояснювальне слово займенник або прислівник із часткою ні, а також окремо від прикметника, перед яким стоять. Ні до чого не здатна людина; нітрохи не цікава лекція; далеко не досконалий твір; зовсім не великі обов’язки; аж ніяк не приємні спогади; є) частка не з дієприкметником, якщо він є означенням іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів. Незак і нчена праця, нез’яс о вані пит а ння, нержав і юча сталь, неспрост о вані ф а кти; ж) частка ні із займенниками, якщо вона не відокремлена від наступного займенника прийменником, і з прислівниками.

Ніхт о (нік о го), ніч и й (нічи ї м), ніщ о (ніч о го), ні я кий (ні я кому); н і де й нід е, ніз а що, нізв і дки, нізвідкіл я, н і коли й нік о ли, нін а що, ніск і льки, нітр о хи, ні я. Не через небажання, а через невміння він не виконав цієї роботи; г) частка не при дієсловах, дієприкметниках, що виступають у функції присудків, при дієслівних формах на - но, - то й дієприслівниках. Якщо між не й відповідним прикметником - присудком за змістом речення можливе є (був, бул а тощо), частку не слід писати окремо; якщо зв’язка на цьому місці порушує смисл, частку не треба писати разом. Перед будинком чорніла площа, не засаджена квітами; ця робота ще не доведена до кінця; я відклав ще не дописаний лист; е) частка не з числівниками, займенниками та прислівниками займенникового походження, а також при прийменниках і сполучниках. Не д у же, не з о всім, не цілк о м; не від т о го, не д о сить, не м о жна, не тр е ба; розмовл я ють не по - н а шому; ж) частка ні, вживана для заперечення наявності предмета чи ознаки, зокрема в деяких стійких словосполученнях без дієслова (присудка), що мають характер заперечного звороту.

Ні жив и й ні м е ртвий, ні кр о ку д а лі, ні на м а кове з е рн о, ні п а ва ні ґ а ва, ні р и ба ні м’ я со, ні се ні те, ні сюд и ні туд и, ні так ні сяк; з) частка ні, вживана як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням або як підсилювальна частка. Він не придатний ні до роботи, ні до розмови; дитина ще не вміє ні ходити, ні говорити; ні один не зробив так, як треба; и) частка ні в складі займенників, якщо в непрямих відмінках вона відділяється від займенників прийменником. ід и - бо; дав а й - но; т і льки - но; так - о т, як - о т; отак и й - то, ст і льки - то, т и м - то, я кось - то; важк и й - так и, вс е - таки, діст а в - таки, т а к - таки.

Вживання великої літери (букви) в) перше слово кожного рядка у віршах незалежно від наявності розділового знака в кінці попереднього рядка (хоч і не обов’язково). Після крапок, які не закінчують речення, а стоять у середині його для позначення переривчастості мови та інтонаційних відтінків, перше слово пишеться з малої літери.

Коли ж цитата входить до складу речення як його частина у формі підрядного речення, тобто пов’язується з головним реченням сполучником, або наводиться із середини речення, то вона, як правило, починається з малої літери (у другому випадку після двокрапки ставляться лапки, за ними — три крапки). ів а н петр о вич котляр е вський, л е ся укра ї нка (лар и са петр і вна к о сач), марк о вовч о к (мар і я олекс а ндрівна віл і нська), ю рій клен (о свальд б у ргардт), дан и ло г а лицький, н е стор літоп и сець, олекс а ндр н е вський, яросл а в м у дрий; також. Кім ір сен, лім хон ін; фам ван донг, хо ші мін; у ну мунг, у чин су; вілуй о пуспоюд о, суджон о хадінот о; кул а б сайпрад і т, лу а нг віч и т ватак а. Про правопис східних власних імен (турецьких, єгипетських, азербайджанських та інших тюркського чи арабського походження зі складовими частинами бей, зад е, огл и, паш а) див. Донжу а н, ловел а с, м е нтор, мецен а т, робінз о н, бр а унінг (пістолет), галіф е (штани), д и зель (двигун), макінт о ш (одяг), макс и м (кулемет), рентг е н (апарат), френч (одяг). Прізвища людей, уживані в загальному значенні, але які не втратили свого індивідуального значення (не стали загальними назвами), пишуться з великої літери.

Ар а би, африк а нці, латиноамерик а нці; ацт е ки, ірок е зи, пол я ни; білор у с, латв і єць, росі я нка, укра ї нець; запор і жці, ки я нин, львів’ я ни, полт а вець, полт а вка. М о л о х війни; на спорт и вну арену вийшли сучасні геркулеси; б) дійових осіб у байках, казках, драматичних творах, хоч у звичайній мові вони вживаються як загальні імена. В о рон, з а єць, лис и ця, ос е л, щ у ка; лісов и к, м а вка, перел е сник; дід мор о з; той, що гр е блі рве; черв о на ш а почка; буд я к, тро я нда, хліб. Генер а льний секрет а р оон, презид е нт укра ї ни, голов а верх о вної р а ди укра ї ни, генер а льний прокур о р укра ї ни, а також найвищих державних посад інших країн згідно з вимогами дипломатичного протоколу (під час візитів до україни тощо). Назви посад міністрів, послів, президентів академій тощо в офіційних документах, а також для підкреслення урочистості можуть писатися з великої літери.

Сірк о (собака); сніж и нка (кішка); гнідк о, стріл а (коні); крутор о гий, с и вий (воли); рекорд и стка, л и ска (корови); р а ві, ш а ші (слони); кр а сень, фара о н (папуги) та ін. Ант о нівка, б і лий нал и в, снігов и й кальв і ль, папер і вка (яблуні); укра ї нська гл и ва, лісов а крас у ня (груші); рек о рд, уг о рка (сливи); шп а нка р а ння (вишня). Дал е кий схід, з а хідна укра ї на, кра ї ни з а ходу, кур о рти п і вдня, нар о ди п і вночі, півд е нне пол і сся, півн і чна буков и на, схід прок и нувся. Географічні й топографічні власні назви (незалежно від кількості їхніх складників) пишуться з великої літери, крім службових слів і родових означень (зат о ка, мис, м о ре, о стрів, пік, хреб е т і т. А зія, антаркт и да, балк а нський пів о стрів, б е рингове м о ре, північнокр и мський кан а л, волод и мир - вол и нський, гор а гов е рла, гр и бова губ а, зел е ний мис, о зеро і льмень, кавк а зький хреб е т, пік шевч е нка, москв а - рік а, наг а єва б у хта, прот о ка па - де - кал е, пан а мський переш и йок, п е рська зат о ка, півн і чний п о люс, східноєвроп е йська рівн и на, ур а ло - куш у мський степ. Б і ла ц е рква, білов е зька п у ща (заповідник), бул о нський ліс (парк), вел и кі л у ки, ж о вті в о ди, зал і зні вор о та, зел е ний гай, мик і льська слоб і дка, нов а гвін е я (острів), товст а мог и ла, я сна пол я. Андр і ївський узв і з, байк а ло - ам у рська магістр а ль, бульв а р тар а са шевч е нка, військ о во - груз и нська дор о га, в у лиця петр а сагайд а чного, жит о мирська автостр а да, льв і вська пл о ща, майд а н незал е жності, муз е йний пров у лок, стр и йський парк, півд е нно - з а хідна залізн и ця, півн і чний морськ и й шлях, просп е кт др у жби нар о дів, ромод а нівський шлях, течі я гольфстр і м. Б о ричів тік, д о брий шлях, коз и ний брід, кр а сні вор о та, кузн е цький міст, яросл а вів вал (вулиці); г о ла пр и стань (місто), коз и нські горб и (урочище), сух и й яр (село). Бост о н (тканина), йоркш и р (порода свиней), лег о рн (порода курей), мад е ра (сорт вина), са я ни (напій), свал я ва (мінеральна вода), сенберн а р (порода собак), симент а лка (порода корів), ток а й (сорт вина) і т. Ар а бська респ у бліка єг и пет, держ а ва бахр е йн, респ у бліка білор у сь, автон о мна респ у бліка крим, кит а йська нар о дна респ у бліка, кор е йська нар о дно - демократ и чна респ у бліка, княз і вство мон а ко, корол і вство б е льгія, респ у бліка болг а рія, респ у бліка і ндія, респ у бліка к у ба, респ у бліка п о льща, респ у бліка рум у нія, соціаліст и чна респ у бліка в’єтн а м, спол у чені шт а ти ам е рики, уг о рська респ у бліка, фр а нція. Вол и нська о бласть, євр е йська автон о мна о бласть, краснод а рський край, н е нецький автон о мний о круг, новомл и нівська сільр а да, рож и щенський рай о н, у манська міськр а да. Б е регівський о круг, в і тебське воєв о дство, л о хвицький пов і т, новорос і йська губ е рнія, с о сницька с о тня, старод у бський полк, черк а ське стар о ство. Буков и на, в і нниччина, закавк а ззя, закарп а ття, золотов е рхий (київ), наддніпр я нщина, підмоск о в’я, поб у жжя, под і лля, пок у ття, пол і сся, приаз о в’я, прикарп а ття, причорном о р’я, приур а лля, рос і йська федер а ція, слав у тич (дніпро), слобож а нщина. У словосполученнях — назвах державних, партійних, громадських, профспілкових та інших установ і організацій як україни, так і інших держав з великої літери пишеться тільки перше слово, що входить до складу назви.

Але в назвах таких найвищих державних установ україни, як верх о вна р а да укра ї ни, конституц і йний суд укра ї ни, кабін е т мін і стрів укра ї ни, з великої літери пишуться всі слова. У назвах міністерств і їхніх головних управлінь, а також у назвах інших установ та організацій, що складаються з кількох слів, з великої літери пишеться тільки перше слово. Націон а льний банк укра ї ни, мініст е рство осв і ти і на у ки укра ї ни, мініст е рство культ у ри і тур и зму укра ї ни, пал а та мір і вимірн и х пр и ладів, українське товар и ство охор о ни п а м’яток іст о рії та культ у ри, цив і льний пов і тр я ний флот укра ї ни.

Викон а вчий коміт е т дон е цької обласн о ї р а ди нар о дних депут а тів, льв і вський обласн и й в і дділ охор о ни здор о в’я, черн і гівська облспоживсп і лка, шевч е нківський рай о нний в і дділ нар о дної осв і ти м і ста к и єва; але.

Демократ и чна п а ртія укра ї ни, лейбор и стська п а ртія вел и кої брит а нії, республік а нська п а ртія сша; в) міжнародних і закордонних професійних, громадських та інших організацій. Австрал і йський конгр е с тред - юні о нів, америк а нська федер а ція пр а ці, всесв і тній ф о рум укра ї нців, г е льсінська сп і лка, міжнар о дна асоці а ція україн і стів, нар о дний рух укра ї ни, товар и ство об’ є днаних укра ї нських кан а дців, федер а ція незал е жних профспіл о к укра ї ни.

Правопис складених назв заводів, фабрик, комбінатів, виробничих об’єднань, шахт, підприємств, установ, а також наукових і навчальних закладів, кінотеатрів, театрів, парків культури та відпочинку, клубів тощо підпорядкований таким правилам. При цьому в повних назвах початкове слово та перше слово взятої в лапки символічної (умовної) назви, ім’я тощо пишуться з великої літери, а всі інші слова — з малої. Якщо до складу найменування установи входить словосполучення, яке може виступати як самостійна назва установи (без початкових слів), то воно пишеться з великої літери.

Назви частин, відділів, відділень, секторів та інших підрозділів установ, організацій, а також слова акт и в, зб о ри, з’їзд, конфер е нція, през и дія, с е сія, симп о зіум, р а да (інституту тощо) пишуться з малої літери.

Корол е нка, зас і дання през и дії укра ї нського товар и ства охорони п а м’яток іст о рії та культ у ри, р а да філолог і чного факульт е ту, конфер е нція міжнар о дної асоці а ції україн і стів, с е сія хмельн и цької міськр а ди, уч е на р а да інстит у ту укра ї нської м о ви нан укра ї ни.

Вел и ка франц у зька револ ю ція, еп о ха відр о дження, вітчизн я на війн а, колі ї вщина, хмельн и ччина, семир і чна війн а, крив а ва нед і ля, лютн е ва револ ю ція, льв і вське збр о йне повст а ння 1848 р револ ю ція 1905 р пар и зька ком у на, льодов е поб о їще, полт а вська б и тва, ренес а нс, п е рше тр а вня, міжнар о дний жін о чий день, нов и й рік, день уч и теля, день незал е жності укра ї ни, св я то перем о ги.

Благов і щення, вел и кдень, ів а на куп а ла, петр а й п а вла, покр о ва, різдв о, т е плого ол е кси, усп і ння; вел и кий піст, м а сниця, петр і вка, пил и півка, сп а сівка тощо. Гр е ко - п е рські в і йни, громад я нська війн а, хрест о ві пох о ди, доб а феодал і зму, ант и чний світ, сер е дні вік и, середньов і ччя, неол і т, палеол і т, трип і льська культ у ра, палеоз о йська е ра. ), констит у ція укра ї ни, прогр а ма демпу, потсд а мська уг о да, верс а льський мир, акт прогол о шення незал е жності укра ї ни, деклар а ція прав люд и ни.

З великої літери в лапках пишуться назви літаків, автомобілів, тракторів та інших машин, пов’язані з найменуванням моделі, заводу, фірми, що їх виготовляють. Андр і єві книжк и, грінч е нків словн и к, мар і їн лист, тич и нине сл о во, шевч е нкові по е зії; б) прикметники, які входять до складених особових назв людей як прізвиська. Бальз а ківські трад и ції, франк і вські сон е ти, шевч е нківський стиль; б) якщо вони входять до складу стійких фразеологічних сполучень або наукових термінів. А вгієві ст а йні, ахілл е сова п’ят а, г о рдіїв в у зол, дам о клів меч, ез о півська м о ва, прокр у стове л о же, ю дині срібняк и; архім е дова спір а ль, баз е дова хвор о ба, бертол е това сіль, в і ттова хвор о ба, г а йморова порожн и на, піфаг о рова теор е ма. М — метр, мм — мілім е тр, см — сантим е тр) пишуться з крапками на місці скорочення, при цьому зберігається написання великих та малих літер і дефісів, як і в повних назвах. При збігу двох (і більше) різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного, залежно від структури слова. Бли - зьк и й і близь - к и й, видавн и - цтво, видавн и ц - тво й видавн и цт - во, г а ли - цький і г а лиць - кий, рос і й - ський і рос і йсь - кий, уб о - зтво, уб о з - тво й уб о зт - во, сусп і льс - тво й сусп і льст - во. Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

Ми сх о дили на гору й ми сход и ли на гору та повернулися додому ще завидна; обр а зи (від дієслова ображ а ти), о брази (художні, літературні), образ и (ікони). На цьому чотирикутному стовпі я щодня робив ножем за­рубку; кожний сьомий день робив удвоє довшу — цс означалонеділю; перше число кожного місяця я позначав ще довшоюзарубиною. Слід ще зазначити, що серед багатьох речей, перевезених зкорабля, як було сказано вище, за кілька разів, я не згадав ба­гатьох дрібних речей, хоч і не дуже цінних, але таких, що сталимені в пригоді. Наприклад, у каютах капітана, його помічника, каноніра й теслі я знайшов пера, чорнило, папір, три чи чотирикомпаси, деяке астрономічне приладдя, підзорні труби, хроно­метри1, географічні карти та книжки з мореплавства. Крім того, я знайшов у моєму влас­ному багажі гри біблії, дуже гарно видані, які я одержав з анг­лії разом із замовленими товарами і, вирушаючи в плавання, упакував зі своїми речами.

Я заощаджував їх як тільки міг і, покив мене було чорнило, дбайливо записував усе, що траплялось;коли ж його не стало, довелося кинути записи, бо я не вмівзробити собі чорнила й не міг вигадати, чим його замінити.

Кілки були дуже важкі, і я міг підняти за раз не більше як од­ного, а іноді в мене йшло два дні лише на те, щоб обтесати кілокі принести його додому, а третій — на те, щоб забити його вземлю. Для цієї роботи я спочатку користувався важкимдерев’яним дрючком, а потім згадав про залізні ломи, що при­віз з корабля, і замінив дрючка ломом, проте забивати кілки всеодно було для мене дуже втомливою й марудною працею. Настав час, коли я почав серйозно міркувати над своїм ста­новищем та обставинами, у які я потрапив, і взявся записуватисвої думки — не для того, щоб залишити їх людям, яким дове­деться зазнати те саме, що й мені (бо навряд чи знайдетьсябагато таких людей), а щоб висловити все, що мене мучило йгризло, і цим хоч трохи полегшити свою душу.

Зате я відзначений з усього я немовби виділений і відо - нашого екіпажу тим, щокремлений від усього світу й смерть помилувала лише ме­приречений на горе.

Не, і той, хто так дивно вря­ тував мене від смерті, виз­ я осторонь від усього люд­ волить мене і з цього безра­ства; я самітник, вигнанець дісного становища. Але бог сотворив чудо, пригнавши наш корабель так близько до берега, що я не тільки встиг запастись усім необхідним для задово­ лення моїх повсякденних потреб, а й маю змогу забез­ печити собі прожиток до кінця моїх днів. Усе це незаперечно свідчить, що навряд чи на світі булоколи - небудь таке лихе становище, де поруч поганого не знай­шлося б чогось гарного, за що треба було б дякувати.

Гіркийдосвід людини, котра зазнала найбільшого нещастя на землі, показує, що у нас завжди знайдеться якась утіха, яку в рахункудобра та зла треба записати на прибуток. Досі я раз по раз поглядав на море, споді­ваючись побачити там корабель, а тепер я покинув марні надіїі всі думки спрямував на те, щоб по змозі полегшити своєіснування. Здавалося б, що мене й уві снімусили переслідувати такі самі бурхливі думки; але насправдівийшло зовсім інакше, і тс, що приснилось мені, не мало ніяко­го зв’язку з моїм хвилюванням. П оба­чивши, що вій сам і що ніхто за ним не женеться, я вийшовйому назустріч і всміхнувся до нього, щоб підбадьорити його, а він кинувся навколішки переді мною, благаючи врятуватийого. і все ж цей сон підказав мені, що єдиним для мене способомвирватися на волю було захопити якогось дикуна, причому, якщо можна, одного з тих нещасних, засуджених на з ’їдення, котрих вони привозили з собою як полонених. Наводив я собі й протилежнідокази, кажучи, що це мої смертельні вороги, що вони з ’їдятьмене при першій нагоді і що спроба визволитись від життя, гіршого за смерть, була б лише самообороною, самозахистом —так, немовби ці люди перші напали на мене.

Після довгих суперечок із самим собою, після довгих ва­гань, — бо всі ці аргументи глибоко бентежили мій розум, переважило, нарешті, жагуче бажання визволитись. Ця невдача дуже засмучувала й хвилювала мене, але цього разумоє бажання досягти своєї мети анітрохи не зменшилося, нав­паки, чим більше віддалялось його здійснення, тим гострішимвоно ставало. Я довгочекав, прислухаючись, чи не долине до мене гомін з бокудикунів, і, нарешті, згораючи від нетерпіння якнайшвидшедізнатися, що там діється, поставив свої рушниці під драби­ною, і виліз на вершину горба, як і звичайно, у два заходи.

Я не міг розібрати, як і що саме готували вони, а бачив тільки, як вони танцювали навколо вогню, вигинаю­чись і вихиляючись за своїм дикунським звичаєм. Раптом кілька чоловік відокремились від гурту й побігли втой бік, де стояли човни, а через якийсь час я побачив, що вонитягнуть до вогню двох нещасних, очевидно, призначених наубій, що до того, напевне, лежали зв’язані в човнах. Справді, він, не задумуючись, кинувся уводу, хоч був саме приплив, за яких - небудь тридцять помахівпереплив бухточку, виліз на протилежний берег і, не сповіль­нюючи темпу, помчав далі. Негаючи часу, я збіг драбинами до підніжжя гори, взяв з собоюрушниці, які я лишив унизу, так само швидко виліз зновунагору, спустився з другого боку й побіг до моря навпереймидикунам. Нещасний утікач, побачивши, що обидва його воро­ги, як йому здавалось, упали мертві, спинився, але він був такналяканий вогнем і звуком пострілу, що розгубився, не знаючи —чи йти йому до мене, а чи тікати, і, мабуть, більше схилявся дотого, щоб тікати.

У відповідь на це він сказав кількаслів своєю говіркою, і хоч я нічого не зрозумів, але самі звукийого мови були для мене солодкою музикою, бо більше ніждвадцять п’ять років я не чув людського голосу, коли нерахувати свого власного. Тільки згодом я довідався, що дикуни ви­бирають для своїх мечів таке тверде й важке дерево і гак вигос­трюють його, що одним ударом можуть відтяти голову чи руку.

Кінчивши свою справу, мій дикун вернувся до мене з веселимі врочистим виглядом, виконав цілу низку незрозумілих менірухів, а потім поклав коло мене тесак і голову вбитого ворога. Тоді я повернувсяй пішов, запрошуючи його йти за мною і стараючись пояснитийому жестами, що залишатись тут далі небезпечно, бо за нимможуть послати нову погоню. За кілька хвилин вінруками викопав у піску таку глибоку яму, що в ній легко моглавміститись одна людина; потім переніс у цю яму одного з убитихі засипав його землею. Коли він скінчив, я знову подав йому знак іти за мноюі повів його не до свого замку, а зовсім в інший бік —у віддаленучастину острова, до своєї печери.

Коли він підживився, я жестами показавйому в куток печери, де в мене лежали великий оберемок рисо­вої соломи та ковдра, що не рач правили мені за постіль. Волосся в нього було довге й чорне, але некучеряве, як овеча вовна; лоб високий і широкий; очі жваві йблискучі; колір шкіри не чорний, а смуглий, проте не того жовто - рудого гидкого відтінку, як у бразильських або віргінських інді­анців, а скоріше оливковий, дуже приємний для очей, хоч його йважко описати.

Побачивши мене, він відразу ж підбіг і ліг переді мноюна землю, показуючи всією своєю позою найсмиреннішу вдяч­ ність і виробляючи при цьому всім тілом безліч чудернацькихрухів. Припавши обличчям до землі, він знову поставив собі наголову мою ногу і всіма приступними йому засобами старавсядовести свою безмежну відданість та покірність і дати менізрозуміти, що з цього дня він буде моїм слугою довіку.

Ко­ли ми проходили мимо того місця, де були закопані вбиті намидикуни, він показав мені прикмети, якими вій позначив ями, і почав подавати знаки, що нам треба викопати обидватруп и і з ’їсти їх. Тоді я постарався показати йому якомога ви­разніше свій гнів та огиду до цього, —показати, що мене нудитьна саму думку про це, і владним жестом звелів відійти від ям, що він і виконав якнайиокірніше.

Набравшисьдуху і згоряючи від цікавості, я взяв з собою мого п’ятницю, оз­броївши його тесаком та луком зі стрілами, якими, як я вже мавнагоду пересвідчитись, він орудував дуже майстерно. Увесь берегбув засіяний людськими кістками, земля —закривавлена, скрізьвалялись недоїдені шматки засмаженого людського м’яса, не­догризки кісток та інші рештки кривавого бенкету, яким ці недо­людки відсвяткували свою перемогу над ворогами.

Вони забрали багато полонених і розвезли їх по різнихмісцях, щоб побенкетувати та з’їсти їх гак само, як це зробила таватага дикунів, що привезла своїх полонених на мій острів. Потім я пошив йому куртку з ко­зячого хутра, доклавши всього свого вміння, щоб зробити її як­найкраще (я був тоді вже досить вправним кравцем), і, нарешті, змайстрував йому шапку з заячих шкурок, дуже зручну й доситьгарну.

Щоправда, спочатку він почував себе незручно вусьому цьому спорядженні; найбільше заважали йому штани, а рукави муляли під пахвами й натирали плечі так, що довелосьпереробити там, де вони завдавали йому турботи.

Нарешті, щоб улаштувати йогозручніше і водночас почувати себе спокійно, я нап’яв йому ма­ленький намет між двома стінами моєї фортеці —внутрішньоюі зовнішньою; оскільки сюди виходив надвірний хід з моєї комо­ри, то я влаштував у ньому двері з товстих дощок і міцних пла­нок і припасував їх так, що вони відчинялись досередини, а на нічзамикались на засув; драбини я теж забирав до себе.

У тому ж місці даху, яке я залишивнезакритим для того, аби входити по драбині, я припасував щосьніби спускні двері, які падали з великим гуркотом, як тільки їхтрохи натиснути ззовні. і коли таємний голос перестерігає наспро небезпеку, то чому не припустити, іцо він іде від добро­зичливої до нас сили (вищої чи нижчої та підлеглої — все одно)і що його нам дано для нашого ж блага. Якби я тоді не послухався таємно­го голосу, що застерігав мене, то неминуче загинув би або, в будь - якому разі, потрапив би в іще більшу скруту, як винезабаром пересвідчитесь. 1) ка­пітан, його помічник і пасажир; 2) двоє полонених із першоїватаги, яким, за порукою капітана, я вернув волю й зброю;3) ще двоє полонених, яких я був посадив зв’язаними на дачу, а тепер звільнив, теж на прохання капітана; 4) нарешті, п’ятерозвільнених останніми.

Він їм сказав, що я — довірена особа губернатора, мені доручено наглядати за полоненими, без мого дозволу во­ни не мають права нікуди відлучатись, і при першому ж непо­слуху їх закують у кайдани й посадять у замок. Протягом усьо­го цього часу я жодного разу не видавав їм себе за губернатора, і мені легко було грати роль іншої особи; при кожній нагоді яне забував говорити про губернатора, гарнізон, замок тощо. Коли з корабля вжеможна було їх ночути, капітан наказав робінзонові гукнути доекіпажу й сказати, що вони привезли людей та шлюпку і що їмдовелось довго шукати їх; і ще розповісти їм іцо - небудь, абитільки відвернути їхню увагу балачками, а тим часом пристатидо борту.

Той зняв тривогу, схопився й здвома матросами та юнгою приготувався дати збройну відсіч, так що, коли помічник капітана зі своїми людьми висадилидвері каюти, новий капітан та його прибічники відважно вистрі­лили в них. Помічник капітана покликав на допомогу і, незважаючи насвою рану, вдерся в каюту і прострелив новому капітанові голову;куля влучила в рот і вийшла вухом, убивши бунтівника наповал. Коли вже було по всьому, капітан наказав зробити сімгарматних пострілів, як ми умовились заздалегідь, щоб спові­стити мене про успішне закінчення справи.

Відновивши себе в правах коман­дира, капітан зараз же наказав знятися з якоря і, користуючисьпогожим вітерцем, підійшов до бухточки, де я колись прича­лював зі своїми плотами.

Не забув я забрати й гроші, про які згадував раніше; вони так довго лежали в мене без ужит­ку, що аж зовсім потемніли й тільки після доброї чистки зновустали схожі на срібло. Однак давайте замисли­ мося, якби перед нами був твір української або російської літерату­ ри, чи назвав би один чоловік іншого п’ятницею, навіть зважаючи на те, що в цей день було врятовано його життя. Однак не вар­ то забувати, що перед нами твір англійської літератури, який відоб­ ражає не лише особливості способу мислення англійців, а й своєрід­ ність їх мовлення. Уявіть, що машина часуперенесла нас у xix століття, а щасливий випадок подарувавзустріч із ф ранцузьким письм енником, за плечима якого —життя, сповнене дивовижних пригод. Ще з дитинства жуль захоплювався творами чарлза діккенса, даніеля дефо, а також американського автора пригодницькихісторій нро індіанців джеймса фенімора купера. П ’ятнадцятирічний капітан (уривки) частина 1 розділ ii дік сенд погода стояла гарна, і, якщо не зважати на деяку затримку, плавання відбувалося в досить добрих умовах. Там, де йдетьсяпро те, щоб допустити незнайомого чоловіка на судно, якеживе своєрідним зосібним життям, слід якомога докладнішедізнатися про його минуле, не минаючи жодної дрібниці. Що ж до прізвища сенд1, то нимудостоїли хлопчика на згадку про місце, де його знайдено, —наріжку піщаної коси сенді - гук, що утворює вхід до порту нью - йорк у гирлі річки гудзон. Дуже рухливий, спритний і міцний фізично, дік сенд буводин із тих обранців долі, про яких можна сказати, що вони на­родилися з двома правими руками й двома лівими ногами.

Хто з дитячих літ усвідомив, щопраця — це закон життя, хто змалу знає, що хліб заробляєтьсятільки в поті чола, той завжди готовий на великі справи й у свійдень знайде і волю, і силу, щоб їх здійснити.

Незважаючи на англійські йфранцузькі військові кораблі, що крейсують у прибережнихводах, судна з чорним товаром рік у рік відпливають од берегіванголи й мозамбіку, беручи курс у різні кінці світу і, слід до­дати, світу цивілізованого. Що ж до йо­го товаришів, багато молодших за нього, то вони були дітьмивже звільнених батьків, народилися вільними, і жоден білий не мігби заявити на них права власності. Вони навіть не знали тогожаргону, яким говорили негри перед війною —до речі, війноюпроти р а б с т в а 1, — щ о в ньом у д ієс л о в а не від м ін ю вали сь 1 йдеться про громадянську війну в північній америці між північними й півден­ними штатами (1861—1865). Хоч вони були вимучені, в них легко впізнавалися всі чудові риси цієї сильної раси, на яку встигло накласти свій відбиток ліберальне виховання, що його дістали негри в одній із численних шкіл північної америки.

Вони не мали змоги ні полагодити ко­ рабель, ані навіть його покинути, бо обидві шлюпки розбито при зіткненні, їм нічого не залишалось, як чекати — може, поблизу проходитиме якийсь ко­ рабель і їх помітять. Тасобака не піш ов на зб л и ж ен н я з ним і, здавалося, повсякчастужив за своїм колишнім господарем, з яким його, мабуть, розлу­чили силою і якого він сподівався роз­шукати серед цих безкраїх просторів. Якщо такого собаку розлютити, вінможе стати страшним ворогом, тож зрозуміло, чому негору небув радий із того, як його зустрів цей сильний представниксобачого племені. Там тома і його товаришів, як обіцяла великодушна місіс велдон, гостинно прийме їїчоловік, джеймс велдон, і вони будуть забезпечені всімнеобхідним для повернення до пенсільванії. Дік сенд надто добре знав, що вони перебувають далекоосторонь від морських торгових шляхів, а всі китобійні суднаплавають іще далі, в південніших широтах, тримаючись місцьсвого промислу.

Юнак міг залежно від обставин ставити чи прибирати вітрилаз допомогою тома та інших негрів, однак йому ще бракувалознань, потрібних для того, щоб визначати місцеперебуваннякорабля в океані. Шляхом астрономічних спостережень він би визначав —як щодня визначав і капітан халл — місцеперебування свогокорабля з точністю до однієї милі, нинішній та подальшийправильний курс. Адже то була за­лізяка, під впливом якої стрілка компаса, замість того щобпоказувати напрямок магнітного полюса, тобто майже на пів­ніч, відхилялася на північний схід. 1 ризофора — різновид мангового дерева 87 ^ тут росли височенні баобаби з корою, схожою на єгипет­ський сієніт1, що їх колись безпідставно вважали незвичайнодовголітніми; латанії, приморські сосни, тамаринди, перечникиособливого виду й багато інших рослин, яких немає на півночінового світу.

Однак здавалося дивним те, що серед цього розмаїття небуло бодай одного представника численної родини пальмових, яка має понад тисячу видів і поширена майже на всій земнійкулі. Старий том, за­тятий курець, завжди мав при собі трут у герметично закритійкоробці і коли завгодно міг викресати іскру з кременя, підібра­ного на березі. Бавлячисьпід скелястим берегом біля повороту до річки, він набачиводин із отих просторих, гладенько відполірованих гротів, що їхвимиває бурхливе море високо в скелях під час припливів. Чуткапро судно, що розбилося, вже, мабуть, рознеслася серед по­близьких тубільних племен, тож чи не краще триматися гуртомна той випадок, коли б раптом з ’явилися мисливці за здобиччюз потонулого судна. Проте поки кузен бенедікт здирався скелястим схи­лом, щоб дістатися до узлісся, португалець неквапом спустивсядо річки й, рушивши вгору її берегом, невдовзі зник з очей. Жваві очі, посріблені сивиною чуприна й борода, засмагле, аж чорне, обличчя, мов у того кочовика, що все своєжиття мандрує на вільному повітрі по лісах та рівнинах. Дік сенд відразу зрозумів —і так воно було насправді, —щоперед ними не корінний житель пампасів1—індіанець, а скорі­ше один з тих чужоземців - авантюристів, часто сумнівної слави, яких нерідко можна зустріти в цих глухих краях. Зрештою, не було особливо чого й складатися —самі харчі та йто лише стільки, щоб вистачило на дорогу від узбережжя доасьєнди сан - фелісе, тобто на десять днів. Кузен бенедікт відповів, що він готовий вирушити будь - ко - ли, ба навіть ладен перейти всю південну америку, аби тількийому дозволили дорогою шукати комах.