особливості оцінювання учнів на уроках літератури

особливості оцінювання учнів на уроках літератури

Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями.

Сучасна молода людина об єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку.

У чинних навчальних програмах для 12 - річної школи на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено результативну складову змісту.

Вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (учень називає, наводить приклади, характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо). Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Удосконалення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях. Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів - знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях. Найбільш універсальними є ключові компетентності, які формуються засобами міжпредметного і предметного змісту перелік ключових компетентностей визначається на основі цілей загальної середньої освіти та основних видів діяльності учнів, які сприяють оволодінню соціальним досвідом, навичками життя й практичної діяльності в суспільстві. Рада європи, проводячи міжнародні дослідження, поглиблюючи та розвиваючи поняття компетентностей, пропонує перелік ключових компетентностей, якими мають володіти молоді європейці. Політичні та соціальні компетентності; компетентності, пов язані з життям у багатокультурному суспільстві; компетентності, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуванням, компетентності, пов язані з розвитком інформаційного суспільства; здатність вчитися протягом життя. Соціальні, пов язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства; мотиваційні, пов язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості; функціональні, пов язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом. Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.

Передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур. Пов язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно - політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці. Передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.

Визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал; навчальна. З ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення; стимулювально - мотиваційна. Формує позитивні мотиви навчання; виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності. Повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок; рівень володіння розумовими операціями.

Вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв язувати їх, формулювати гіпотези); самостійність оцінних суджень. Уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки.

Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця). Такі, наприклад, показники, як уміння конкретизувати свою відповідь прикладами, знання фактів, уміння зв язаний і логічно виражати свої думки, деякі інші характеристики знань, умінь, навиків діагностувати тестуванням неможливо. Таким чином, педагогічна діагностика покликана, по - перше, оптимізувати процес індивідуального навчання, по - друге, на користь суспільства забезпечити правильне визначення результатів навчання і, в - третіх, керуючись виробленими критеріями, звести до мінімуму помилки при перекладі учнів з однієї учбової групи в іншу, при напрямі їх на різні курси і виборі спеціалізації навчання. Усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (самостійні і контрольні роботи, диктанти тощо); програмової перевірки (тести, перфокартки). Бути короткотривалими, однозначними, правильними, інформативними, відносно короткими, зручними для обробки результатів, стандартними, відповідати віковим особливостям школярів. Учні першого і другого класу значно відрізняються від третьокласників та четвертокласників за ступенем включення в навчальну діяльність, ставленням до школи, досвідом співпраці з однокласниками й учителем. багаточисельні „малі форми оцінки” в ході занять, які знаходять своє вираження в міміці, жестах, модуляції голосу, звертанні до учня, в коротких одобрюючих, відхиляючих, виправляючих, критичних зауваженнях вчителя; - короткі зауваження, в яких вчитель виказує в усній формі (або письмовій) свої судження з приводу успішності даного учня. Зауваження можуть бути зроблені в домашніх роботах, письмових завданнях, творах, на малюнках або в шкільному щоденнику учня; - оцінки, з допомогою яких по 12 - бальній шкалі оцінюється досягнення учнів. Сюди додають оціночні висловлювання вчителя, коли він відвідує батьків, в індивідуальних бесідах з учнями, в записках батькам або листах для них, а також всі ті форми, які передбачаються внутрішнім розпорядком школи для заохочення і покарання. усне опитування (індивідуальне і фронтальне); - цілеспрямоване спостереження окремих учнів, їх роботи на уроці, із чого виводиться так звана оцінка за урок; - методи контролю, які витікають із специфіки окремих предметів, наприклад. Слід зауважити, що згідно з переліком захворювань окремі учні за станом здоров я можуть бути звільнені від цієї форми перевірки знань, вмінь і навичок. Всі форми і методи перевірки і оцінок можна комбінувати в різних варіаціях так, що ніяких затруднень з дотриманням вимог старанного підходу до оцінки не виникає. Перевірка знань дає вчителю інформацію про хід пізнавальної діяльності учнів, про те, як іде засвоєння, які корективи потрібно внести (зовнішній обернений зв язок). Не можна виставляти низьку оцінку учневі, якщо він працював, але не зумів виконати завдання вчителя, бо це підриває віру в успіх і різко знижує цікавість до предмету.

У зв язку з тим, що на самостійну роботу з природознавства відводиться до 12 хв уроку, завдання для письмової перевірки повинні бути невеликі за обсягом, а їх виконання потребувало б мало часу.

Саме до таких ми відносимо завдання на класифікацію та групування предметів і явищ природи і їх властивостей; доповнення і конструювання відповідей; графічне зображення відповідей; завдання - тести тощо. За змістом письмові завдання мають за мету перевірку знань учнів про предмети і явища природи, про взаємозв язки та взаємозалежність у ній, про ставлення дітей до навколишнього середовища. У процесі перевірки виявляються також уміння учнів аналізувати, порівнювати предмети і явища природи, класифікувати їх, встановлювати причиново - наслідкові зв язки, доводити правильність думки, висловленої вчителем і своєї власної, виділяти суттєві ознаки та головне у прочитаному тексті тощо. Не горить; безбарвний; забарвлений у різні відтінки бурого кольору; горить, утворюючи багато диму і попелу; некрихкий; крихкий; добре вбирає вологу; не тоне у воді; легший за воду; тоне у воді. За умови що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини за наявності підтверджувальних документів) – оцінку виставляємо за одним семестром. Оцінюються відповіді на запитання, поставлені під час індивідуального, групового та фронтального опитування, виконані практичні роботи, заповнення контурних карт, різні види письмових робіт. Програмою з історії в межах кожної теми передбачено проведення практичних робіт, результати яких відповідно до чинної програми залишаються в компетенції учителя. Враховуємо і вміння учнів працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем. Перша частина – характеристика особистих досягнень учнів, заповнюється у жовтні, як проміжний, та у травні як підсумковий звіт, з метою фіксування навчального поступу, у якому оцінюється активність дитини, самостійна робота на уроці, співпраця з іншими учнями тощо. Проект зразка свідоцтва досягнень роздруковується у форматі а – 4, або у форматі а - вчитель, за бажанням, додає особисті або навчальні характеристики на свій розсуд. При вербальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний його результати.

Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість навчальнопізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загально навчальних умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю. Основна причина — навчання не приносить радості, немає пізнання нового, учень стає байдужим, а ще гірше — озлобленим, некерованим, заважає працювати іншим. Значна роль у подоланні цих негативних явищ належить викладачеві, який повинен замислитися над тим, як посилити інтерес учня до навчання, як максимально наблизити навчальний процес до дійсності. Такі учні або стають зневаженими серед однолітків, дедалі більше стають замкнутими або намагаються привернути увагу до себе грубістю, неадекватною поведінкою. Надія на успіх живе в кожній людині, але, на превеликий жаль, не кожна надія здійснюється, тому що успіх гарантований лише для тих, хто докладає власних зусиль. • голова — тема або проблемне питання; • верхні кістки — основні поняття теми (причини проблеми); • нижні кісточки — факти (аргументи); • хвіст — висновок. У цьому разі учні набудуть такі предметні компетенції, як критичне мислення, взаємодія в групі, планування й здійснення дослідницької діяльності, аналіз прочитаного твору, свідоме розуміння тексту з вилученням необхідної інформації, формування власної думки.

Напередодні нового навчального року та старту нуш пропонуємо корисний ресурс для організації та проведення методичних об єднань учителів української мови та літератури, учителів зарубіжної літератури.

Питання формування читацької компетентності в молодого покоління школярів та її значущість у становленні інтелектуального суспільства нашої держави неодноразово порушувалось освітянами, зокрема й на засіданнях творчих груп учителів при миколаївському іппо. Як відомо, провідним у навчанні школярів сьогодні є компетентнісний підхід, що передбачає формування в дітей ключових та предметних компетентностей, які стануть у пригоді молоді під час вирішення життєвих проблем. Тому що це суттєва суб’єктивна якість, що дозволяє людині оволодіти знаннями, сприйняти інформацію, читати для задоволення, для виконання практичних завдань. Несформована читацька компетентність зумовлює проблему читацької неграмотності та низької читацької культури, через яку канадські економісти довели страждає економічний розвиток держави.

Складаючи тести на перевірку читацької компетентності, комісія враховує здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, інтерпретацію змісту та форми тексту.

Аналіз статистичних даних читацької грамотності в різних країнах світу засвідчує, що лідерами протягом 6 років залишаються сінгапур, гонконг, фінляндія, навіть при врахуванні фактору зниження читацької грамотності. Допускаючи їх як можливий варіант, маємо пам’ятати про ті компетентності, якими має оволодіти учень у процесі засвоєння шкільного курсу української літератури.

Науковцями доведено, що діти, які звикли читати, люблять читати, впевнено себе почувають під час читання, знають, які стратегії застосовувати під час читання, показують значно кращі результати навчальних досягнень із читання. Відповідно, вчитель має обрати цікавий для учня соціокультурний контекст, створити на його основі захопливе завдання для того, щоб заохотити дітей до читання, не забуваючи про мету навчання. Якщо придивитись до цих вимог, то побачимо, що всіх перерахованих умінь має набути дитина в процесі вивчення шкільного курсу української мови та літератури.

Джерело (одиничні та множинні); організація та навігація (статистичні та динамічні); формат (суцільний, перерваний, змішаний); тип (розповідь, опис, інструкція тощо). Пост у блозі; багатосторінковий веб - сайт; вбудовані гіперпосилання; коментарі користувачів; списки; таблиці; графіки; рекламні оголошення; довідники; абзаци; звіти тощо. є також літературна карта світу, запропонована користувачами американського розважально - новинарного сервісу reddit, на котрій україну представляє книга а. Ознайомлення із ефективністю та результативністю застосування методик нетрадиційних уроків української мови та літератури в загальноосвітній школі у формі семінарів, концертів, квк, диспутів та подорожей.