хомченко загальна хімія

хомченко загальна хімія

Електрична провідність розчинів і розплавів електролітів зумовлена наявністю в них позитивно і негативно заряджених іонів, які утворюються з молекул або кристалічних речовин. Як правило, він не відбувається до кінця, а в системі встановлюється динамічна рівновага, тобто такий стан, при якому швидкість дисоціації дорівнює швидкості зворотнього процесу — утворення вихідних молекул. Якщо в розчин електроліту занурити електроди і прикласти до них електричну напругу, то іони набувають напрямленого руху; позитивно заряджені іони переміщуються до катоду (негативно зарядженого електроду), а негативно заряджені іони — до аноду (позитивно зарядженого електроду). Важливою характеристикою дисоціації являється ступінь дисоціації — це відношення кількості молекул електроліта, який про дисоціював до загальної кількості молекул електроліта в розчині. До них належать неорганічні кислоти (хлорводнева кислота нсl, бромводнева нвг, йодводнева ні, хлорна нсlo 4, азотна нnо 3, марганцева нмno 4, сірчана н 2 so 4, селенова н 2 seo 4), більшість солей, гідроксиди лужних та лужно - земельних металів (луги). ііри дисоціації кислот завжди утворюються іони гідрогену н, які зумовлюють найважливіші властивості кислот (кислий смак, дія на індикатори, взаємодіють з основами тощо). Назви хімічних елементів відповідають рекомендаціям національної комісії україни (нку) з хімічної термінології та номенклатури згідно з правилами iupac. Вступний іспит з хімії складають у багатьох вищих навчальних закладах, що ведуть навчання з хімічних, хіміко - технологічних, біологічних, медичних, технічних і деяких інших спеціальностей. Подібний екзамен передбачений і в деяких середніх спеціальних закладах (коледжах, технікумах), програма яких складена на базі загальноосвітньої середньої школи.

Відтоді книжка неодноразово перевидавалася, вдосконалювалася, перероблялася та доповнювалася відповідно до змін програми з хімії для вступників до вищих навчальних закладів, появи нових вимог, введеної міжнародної системи одиниць (сі) і нової хімічної номенклатури.

У першій частині розглядаються основні поняття й закони, загальнотеоретичні основи хімії, на їх базі розглядаються неорганічна хімія (друга частина) і органічна хімія (третя частина). До посібника входить матеріал, який не завжди включають до програми для вступників до вищих навчальних закладів, але, на думку автора, його наявність бажана, оскільки він сприяє глибшому вивченню та розумінню курсу.

Книжка містить усі необхідні для абітурієнта розділи курсу хімії, але це не означає, що в ній можна знайти відповіді абсолютно на всі запитання, які можуть бути запропоновані абітурієнтам. Наприклад, вступникам до медичних і біологічних навчальних закладів бажано знати про використання хімічних речовин і процесів у медицині, їх участь у біологічних процесах. Тому як доповнення до цього посібника потрібно використовувати рекомендації та методичну літературу для абітурієнтів обраного навчального закладу, особливо якщо в ньому ставляться підвищені вимоги до вступників. Заслуга у створенні повної систематики хімічних елементів на основі їх найважливішої характеристики — відносної атомної маси — належить великому російському хіміку д. Na mg аі si р ci ar, то побачимо, що після неону відбувається якісний стрибок — перехід до лужного металу натрію, а далі властивості поступово змінюються, подобні до закономірностей, розглянутих до попереднього ряду.

У клітинці записується хімічний символ елемента, його назва й основні характеристики (порядковий номер, відносна атомна маса, характеристика електронної будови атомів елементів). Уявлення про атом як про неподільну частинку були поширенні навіть на початку хх ст хоча вже багато вчених припустили, що атоми мають складну будову, а їх неподільність зумовлена лише недостатнім рівнем розвитку дослідницької техніки.

Відразу ж після виявлення явища радіоактивності англійським фізиком томсоном був відкритий електрон — елементарна частинка, що негативно заряджена і має дуже незначну масу.

З одного боку, вони виявляють властивості частинок (наприклад, мають масу i заряд), з іншого боку, під час руху вони мають властивості електромагнітної хвилі. Електрони в атомах мають неоднакову енергію і відповідно до своєї енергії розміщуються на різних відстанях від ядра, утворюючи енергетичні рівні, або електронні шари.

Якщо атом перебуває в основному (не збудженому) стану, то число електронних шарів дорівнює номеру періоду, в якому перебуває даний елемент в періодичній системі д. Отже, електрони, що відповідають першому енергетичному рівню, перебувають тільки на s - орбіталях, електрони другого рівня — на s і р - орбіталях, електрони третього рівня — на s - , р - і d - орбіталях тощо. Крім квантових чисел n, l, m, що описують рух електрона поблизу ядра атома, існує спінове квантове число s, яке характеризує два можливі напрямки обертання електронів навколо власної oci. Звідси випливає, що на першому енергетичному pівні може перебувати 2 електрони, на другому — 8 (2 на s - і 6 р - підрівнях), на третьому — і8 (2 на s - i 6 р - i 10 на d - підрівнях) i т. В елементів побічних підгруп iii - vii груп, а також у трьох елементів побічної групи viii групи (fе, ru, os) загальне число електронів на s - підрівні останнього енергетичного рівня атома i d - підрівні передостаннього рівня дорівнює номеру групи.

В елементів побічних підгруп і та іі груп d - підрівень передостаннього енергетичного рівня завершений (d 10), а на останньому енергетичному рівні число електронів дорівнює номеру групи.

Відносна маса ядра складається із маси протонів, яка також дорівнює z, i маси нейтронів, яка у відносних одиницях дорівнює числу нейтронів оскільки практично вся маса атома зосереджена в ядрі, можна вважати, що. Менделєєва, будова атомів; ядерні реакції, термодинамічні характеристики хімічних реакцій; роль та значення речовин у навколишньому середовищі, їх вплив на довкілля, колообіг речовин; методи визначення хімічних речовин (полютантів) в об’єктах навколишнього середовища. Мета дисципліни –отримати знання про будову елементів, хімічних властивостей кислот, солей, основ; властивості істинних, колоїдних розчинів, хімічну кінетику та рівновагу в розчинах; вивчити основні хімічні процеси в навколишньому середовищі; знання про хімічні методи досліджень якісного та кількісного складу хімічних сполук та елементів в об’єктах довкілля; закріпити основні хімічні поняття в хімії. Поглибити базові шкільні знання студентів з теми найважливіші класи хімічних сполук, основну увагу приділити кислотам, солям та комплексним сполукам; навчити студентів розрізняти елементи за властивостями, електронною будовою на основі періодичної системи д. Мендєлєєва; ознайомити студентів з різновидністю розчинів, їх властивостями та застосуванням, звернути увагу на властивості дисперсних систем, розчинів електролітів та неелектролітів; розкрити питання закономірностей хімічних реакцій (швидкість реакції, рівновага реакції, тепловий ефект реакції, енергія гібса, ентальпія); основні принципи хімії навколишнього середовища і їх дії в локальних та глобальних масштабах; вивчення хімічного складу гідросфери, літосфери, атмосфери, їх зміни в процесі еволюції, їх сучасну структуру, фактори формування складу вод атмосфери, поверхневих, підземних та океанічних вод. Основні поняття в хімії, будову атомів, їх властивості; механізм хімічних реакцій, хімічну рівновагу; основні принципи експресного аналізу води та ґрунту; основні хімічні процеси у різних шарах атмосфери та їх екологічну роль; хімічний склад гідросфери, літосфери, атмосфери та хімічні процеси між середовищами.

Урівнювати окисно - відновні реакції; розв’язувати основні типи задач з хімії; записувати рівняння ядерних реакцій, гідролізу, електролітичної дисоціації; записувати буферну систему розчинів та хімічну рівновагу за певним компонентом; визначити кислотність середовища розчинів за індикаторами та величиною рн; складати схему електролітичної дисоціації та записувати константу дисоціації; оцінювати роль біохімічних процесів в гідросфері.