правові обовязки підлітків щодозбереження і зміцнення здоровя

правові обовязки підлітків щодозбереження і зміцнення здоровя

До редакції продовжують надходити матеріали на конкурс від учителів, педагогічних колективів шкіл і позашкільних навчальних закладів, кращі з них стають переможцями.

Передбачено, що оцінювання навчальних досягнень учнів за умови застосування інтерактивних технологій відбуватиметься у формі схвалення будь - яких, бодай щонайменших, успіхів і зусиль учнів. В інтерактивному навчанні важливими є такі вміння, як здатність відстоювати свою думку чи аргументувати свою позицію під час дискусії або проблемної ситуації. Бажано оцінювати також те, як учень бере участь у навчальній діяльності, будь то його активність на уроці, спосіб спілкування з товаришами, готовність до співпраці, дотримання правил обміну думками й інших правил і норм поведінки на уроці. Щоби спонукати дитину до плідної діяльності, щоби встановити, що дитина знає або знає не в повному обсязі, уміє або не вміє, у чому учневі треба допомогти, щоби встановити рівень опанування необхідних навчальних компетенцій із теми у процесі роботи на уроці. Найкраще заохочувати дітей системою оцінювання, за якої вони самі розуміють як свій результат, так і результати роботи своїх товаришів, завершуючи певний обсяг роботи.

Застосування цього методу свідчить, що учні починають розуміти труднощі оцінювання та привчаються дивитись іншими очима на свою роботу та роботу оточуючих. За підсумками всіх видів робіт, з урахуванням підготовки до уроків упродовж вивченої теми, самооцінки та взаємної оцінки дозволила собі, за погодженням з учнями, втрутитись в оцінювання та виставити загальний бал кожному учню. Досягненням уроку вважаю те, що дітям дуже сподобалось працювати за інтерактивними вправами, як і те, що вони набули навичок самооцінювання та взаємного оцінювання. Тому інтерактивні технології найбільшим чином сприяють формуванню в учнів комунікабельності, упевненості в собі, створюють атмосферу співробітництва, розвивають уміння оцінити себе й інших. Оцінити рівень навчальних досягнень учнів із вивченої теми шляхом застосування інтерактивних технологій; розвивати вміння працювати у групах, парах; виховувати почуття переживання за товаришів. Тексти (конституція україни, конвенція прав дитини), малюнки тварин, сигнальні картки, картки зі схематичним зображенням емоцій людини, сімейні фотографії учнів, висловлювання про здоров я, плакати з ілюстраціями насильства над дітьми, папір великого формату.

Узагальнити отриману навчальну інформацію; визначати рівень своїх навчальних досягнень у процесі опанування теми; працювати за інтерактивними вправами; взаємодіяти у групах, парах; набути навичок самооцінювання та взаємного оцінювання. А задля того, щоб він був саме таким, щоб ви себе впевнено почували, цей урок потрібно звільнити від страху - ніхто нікого й нічого не боїться, ніхто нікого не лякає, на уроці в нас має панувати атмосфера абсолютної довіри.

У сучасному світі існує низка документів, що регулюють ставлення суспільства до дітей, обґрунтовують необхідність піклуватись про їхнє життя, освіту, виховання. На основі ана­лізу його творів та досвіду роботи павлиської середньої школи визначено основні напрями діяльності педагогічного колективу щодо піклування про здоров’я та фізичне виховання учнів. Гуманізація освіти потребує якісно нового під­ходу до потреб дитини - навчання свідомого ставлення молодого покоління до збереження та зміцнення здоров’я, пристосування до умов наявного в україні рівня безпеки, що залежить від стану навколишнього середовища, державної системи підтримки безпеки людини та індивідуальної захищеності. Незважаючи на ряд заходів щодо покращення стану здоров’я дітей, які пропонуються керівними освітніми та науковими установами, в україні спостерігаються лише поодинокі випадки успішної їхньої реалізації у діяльності роботи навчально - виховних закладів. Саме тому в умовах розбудови національної системи освіти важлива роль на­лежить аналізу педагогічної спадщини не тільки діячів сучасності, а й минулого щодо проблеми фізичного виховання школярів та зміцнення їх здоров’я. Так, павлиська середня школа, директором якої, починаючи з 1944 року і до кінця свого життя, був, стала місцем для втілення всіх його педагогічних проектів у життя, в тому числі і піклування про здоров ’я школярів, що стало досить актуальним саме у повоєнний період. Вивчаючи медичну літературу, василь олександрович переконався в необхідності розуміння педагогом внутрішніх фізіологічних, психічних, вікових і статевих процесів, що відбуваються в організмі школярів. Широкий спектр актуальних проблем, висвітлених у педагогічних працях та втілених у практичну діяльність василем олександровичем сухомлинським, вивчався багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими, а саме.

Окремі аспекти дослідження фізичного виховання та його вплив на здоров’я та загальний розвиток особистості школяра в педагогічній спад­щині знаходимо у науковому доробку, ія, о. З огляду на важливість цієї проблеми та її недостатню роз­робленість із позицій сучасної історико - педагогічної науки метою нашої статті є висвітлення педагогічних поглядів видатного педагога - гуманіста щодо фізич­ного виховання школярів та збереження їх здоров’я, критичне переосмислення результатів його творчих підходів і наукових здобутків та визначення їх цінності для педагогічної науки і практики роботи в освітніх закладах україни.

Фізичне виховання та збереження здоров’я підрос­таючого покоління розглядав як невід’ємну складову частину всебічного гар­монійного розвитку особистості. “добре здоров’я, відчуття повноти, невичерпності, фізичних сил найважливіше джерело життєрадісного світосприймання, оптимізму, готовності подолати будь - які труднощі. Рекомендації василя олександрови­ча ґрунтуються на спільному розв’язанні проблеми фізичного виховання, збере­ження здоров’я основою життєдіяльності у школі і сім’ї. Су - хомлинський значну увагу приділив питанню збереження здоров’ я дітей, по­передження перевантаження їх у процесі навчання, наголошуючи при цьому, що деяким любителям методів ефективного прискореного та інтенсивного на­вчання не потрібно гратись із здоров’ ям дітей. Видатний педагог вважав, що за форсоване введення трирічного навчання в початковій школі - без серйозного підвищення педагогічної культури всіх учителів, без збагачення всього інтелек­туального життя дитини, - нам доведеться розплачуватись здоров’ям дітей. Досліджуючи причини неуспішності і другорічництва, василь олексан­дрович прийшов до висновку, що “у 85 процентів невстигаючих і відстаючих головна причина відставання, незнання, незадовільної роботи на уроках і вдома, другорічництва - поганий стан здоров’я, якесь захворювання чи нездужання, найчастіше зовсім непомітне для лікаря, таке, що піддається діагностуванню тільки в результаті спільних зусиль матері, батька, лікаря і вчителя. Перед нами відкрилися непомітні з першого погляду, замасковані дитячою жвавістю і рухливістю захворювання серцево - судинної системи, дихальних шляхів, шлунково - кишкові. Питання зміцнення здоров ’я дітей не сходили з порядку денного педагогіч­ної ради павлиської середньої школи, вони постійно розглядались на заняттях психологічного семінару.

“здоров’ я і духовне життя дитини”, “режим праці і відпочинку”, “харчування і здоров’я дитини”, “попередження захворювання серця”, “слух і зір дитини”, “діти з уповільненими мислительними процесами” та ін. Тому залежно від стану здоров’я, на думку педагога, кожна дитина потребувала не тільки індивідуального підходу, але й низки заходів, які б зберігали і зміцнювали здоров’я. У павлиській середній школі були чітко окреслені основні напрямки виховної роботи щодо реалізації завдань фізичного виховання та зміцнення здоров’я у школярів. Санітарно - гігієнічні вимоги до зовнішніх умов життя і до режиму праці та відпочинку учнів; особливості організації фізичної праці дітей як важливого засобу зміцнення здоров’я; фізичне виховання на уроках фізичної культури і в процесі позакласної спортивно - масової роботи; орга­нізація активного діяльного відпочинку учнів; система бесід про людину й особливості людського організму; оптимальне чергування розумової і фізичної праці; оздоровча спрямованість системи фізкультурних занять. Уроків фізичної культури, ранкової зарядки, фізкультхвилинок, динамічних перерв; створення широкої мережі спортивних секцій і залучення школярів до активної участі в них (“спорт - улюблене заняття кожного учня”); спортивні ігри, змагання, спартакіади (легка атлетика, гімнастика, плавання, верхова їзда; катання на ковзанах і лижах, велосипеді; зимові розваги, побудова снігової фортеці тощо); утвердження у свідомості учнів необхідності уважного і дбайливого ставлення до свого здоров’я і здоров’я інших. Важливо, щоб діти більшу частину доби будь - якої пори року бували на свіжому повітрі, багато рухалися й не засиджувалися над підруч­никами одразу після шкільних занять. Спостерігаючи багато років за розумовою працею учнів початкових класів, дійшов висновку, що центром педагогічних зусиль має бути дитина з її інтересами, потребами, особливостями природних задатків. Оче­видно, що в організмі кожної людини природою закладаються індивідуальний режим, специфічна внутрішня вібрація, якій відповідає певний напрям творчої діяльності (наукової, художньої, технічної). Якщо людина знаходить творчу, “сродну” працю, живе за індивідуальним режимом, перебуває “у власній сти­хії”, то вона реалізується як особистість, що позитивно впливає на її здоров’я. Багаторічні спостереження свідчать про те, що ба­гато трудових процесів, у яких гармонійні, красиві, злагоджені рухи людського тіла можна прирівняти до гімнастичних вправ. Вихованці, які займаються такою працею протягом усього часу перебування в школі, відзначаються чудовим фізичним розвитком, красою, гармонійною пропорційністю органів, пластичністю рухів, умінням докладати фізичних зусиль відповідно до мети руху.

Але серйозну функцію ці заняття виконують лише тоді, - наголошував він, - коли вся навчально - виховна робота перейнята турботою про здоров’я, про гармонію фізичного і духовного. Турбота про людське здоров’я, на думку, а тим більше про здоров’я дитини, - це не просто комплекс санітарно - гігієнічних норм і правил, не перелік вимог до режиму харчування, праці, відпочинку, але й систематичне ви­конання фізичних вправ. Під час розучування рухів на заняттях з фізкультури велика увага у павлиській середній школі приділялась естетичній досконалості, красі, як одного із головних стимулів, що спонукають учнів щодня робити ранкову гімнастику.

“ми прагнемо привести вихованців до переконання, що завдяки регулярним вправам у них не тільки розвивається краса тіла, гармонія рухів, а й формується характер, гартується сила волі. З цих та інших видів спорту в нас стало правилом проводити змагання на першість з краси, граціозності, гармонії рухів, а швидкість вважаємо другорядним елементом. У таких змаганнях часто немає краси, відсутні естетичні вимоги і, що особливо неприпустимо, немає справжньої масовості і не враховуються індивідуальні можливості. Не можна перетворювати спорт із засо­бу фізичного виховання всіх дітей у засіб боротьби за особистий успіх, не можна ділити дітей на здібних і нездібних щодо занять спортом, не можна розпалювати нездорові пристрасті ажіотажем боротьби за уявну честь школи.

Наполегливо і послідовно відстоював гуманний під­хід до дитини, активно виступаючи проти засилля авторитарної педагогіки, яка нерідко є причиною конфліктних ситуацій, педагогічних неврозів. Звикаючи до підвищеного тону, до нервозності, учні іноді протягом п’яти - шести годин, протягом цілого шкільного дня, перебувають у стані надмірного збудження. Василь олександрович проявив себе непримирен­ним критиком жорстокості, зневажливого, грубого ставлення до дітей, під­креслюючи, що “крик у стінах школи - це дрімуче педагогічне безкультур’я”. Упродовж своєї педагогічної діяльності василь олександрович відстоював ідею зміцнення здоров’я людини в дитинстві, щоб запобігти кволості, млявості та ін а за роки шкільного життя дати їй всю повноту життєвих радощів. Для запобігання надмірній втомлюваності, а отже, й руйнації здоров’я дітей, педагог рекомендував реалізувати ідею “школи радості” й відкрити перед учнями “чудес­ний світ” у живих барвах, яскравих і тремтливих звуках, у казці й грі, у власній творчості, у красі, що надихає серце, у прагненні робити добро людям. Одним із важливих напрямів діяльності школи вважав необхідність дотримання санітарно - гігієнічних вимог щодо обладнання й оснащення приміщення для занять, що сприяє збереженню здоров’я, ефективній організації розумової діяльності. На його думку, внаслідок тривалого пере­бування дитини у приміщенні, тобто “кисневого голодування”, можуть виникнути проблеми з очима, порушення обміну речовин, а тому дитина втрачає здатність до зосередженої розумової праці. Педагог вказував на необхідність індивідуально підходити до кожного учня, бачити розумову роботу кожної дити­ни; піклуватися про повсякчасний розвиток знань; не допускати, щоб навчання перетворювалося на нескінченне надолужування пропущеного, не підтягувати без кінця “хвости”; надавати учневі вільний час, необхідний йому, як повітря для здоров’я. Отже, вивчення моделі навчально - виховної роботи, за якою працювала павлиська середня школа за часів, свідчить, що системоутворюю­чим елементом там була ефективна праця всього педагогічного колективу з метою досягнення високого рівня здоров’я та гармонійного фізичного розвитку учнів. У процесі фізичного виховання та збереження здоров’я школярів успішно формувались морально - вольові якості особистості, вироблялась в учнів потреба в повсякденних заняттях фізичними вправами, розвивалась рухова активність, необхідність у фізичній праці як важливої умови на шляху становлення фізичної досконалості. Науково обґрунтовані педагогічні ідеї, які втілив, є актуальними і сьогодні слугують формуванню в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я, оволодінню життєвими навичками здорового способу життя та безпечної для здоров’я поведінки.