22 формування у молодших школярів уміння працювати з підручником.

22 формування у молодших школярів уміння працювати з підручником.

Перед скачиванием данного файла вспомните о тех хороших рефератах, контрольных, курсовых, дипломных работах, статьях и других документах, которые лежат невостребованными в вашем компьютере.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, доцент кодлюк ярослава петрівна, тернопільський національний педагогічний університет імені володимира гнатюка, професор кафедри педагогіки і методики початкового навчання. Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член апн україни бібік надія михайлівна, академія педагогічних наук україни, академік - секретар відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті; кандидат педагогічних наук, доцент ігнатенко наталія вікторівна, державний вищий навчальний заклад “переяслав - хмельницький державний педагогічний університет імені григорія сковороди”, декан педагогічного факультету.

Прикарпатський національний університет імені василя стефаника, кафедра теорії та методики початкового навчання, міністерство освіти і науки україни, м. Перехід людства до інформаційного суспільства зумовлює зміну пріоритетів розвитку національного шкільництва, основними серед яких є, як зазначено в концепції загальної середньої освіти (12 - річна школа), виховання відповідальної особистості, здатної до самоосвіти і саморозвитку, яка вміє опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв язання проблем. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою тернопільського державного педагогічного університету імені володимира гнатюка (протокол № 7 від 03. Методологічну основу дослідження становлять філософські положення системного підходу як методологічного способу пізнання особливостей розвитку педагогічних явищ; положення теорії пізнання, зокрема про активну роль особистості у засвоєнні знань; принцип взаємозв язку навчання і розвитку; законодавчі акти та нормативні документи україни про освіту.

Провідним методом став педагогічний експеримент в його констатувальній і навчальній формах з метою конструювання й перевірки ефективності запропонованої методики, а також кількісний та якісний аналізи результатів експерименту з використанням методів статистичної обробки даних, що дозволили науково обґрунтувати достовірність цих результатів. Тернополя, тернопільської спеціалізованої школи і - ііі ступенів № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов, навчально - виховного об єднання “школа - дитячий садок” № 32 м. Матеріали та результати дослідження, а також запропоновані методичні рекомендації можуть використовуватися вчителями початкових класів у практичній діяльності, викладачами вищих педагогічних закладів у підготовці фахівців для початкової ланки освіти, а також авторами підручників. Вірогідність та достовірність отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; застосуванням комплексу методів педагогічного пошуку, адекватних його об єкту, предмету, меті й завданням; достатнім обсягом вибірки та її репрезентативністю; надійністю статистичної обробки результатів; поєднанням методів кількісного та якісного аналізу.

Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на міжнародній конференції “початкова школа на перехресті проблем” (тернопіль, 2004); на всеукраїнських науково - практичних конференціях “проблеми підручників і посібників з математики, фізики та основ інформатики” (тернопіль, 2002), “дитяча книжка як засіб виховання, навчання і розвитку особистості” (кам янець - подільський, 2004), “використання інформаційних технологій у процесі проведення іспитів у навчальних закладах” (тернопіль, 2005); під час роботи проблемного семінару “дидактико - методичні основи підручника для початкової школи” (2003 - 2005 рр. ), що діє на базі тернопільської комунальної спеціалізованої школи повного дня з поглибленим вивченням основ економіки; на засіданнях кафедри педагогіки тернопільського національного педагогічного університету імені володимира гнатюка; на курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів при тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти.

Основні результати дослідження відображено у 5 одноосібних публікаціях автора, у тому числі 4 статті у фахових наукових виданнях, затверджених вак україни, та 1 методичні рекомендації для вчителів і студентів. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (259 найменувань) (на 23 сторінках), 7 додатків (на 20 сторінках). У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження; визначено мету, об єкт, предмет дослідження; сформульовано гіпотезу та завдання роботи, визначено основні методи дослідження; розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне і практичне значення. Вказано на зв язок дисертаційного дослідження з науковими програмами і планами, його методологічну основу, подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження. Аналіз наявного наукового фонду свідчить про те, що провідними функціями підручника для початкової школи є інформаційна, розвивальна, мотиваційна, виховна. Мотивація, читання й аналіз тексту, виділення головного, порівняння та узагальнення, відповіді на запитання підручника, складання плану, самоперевірка. Розуміти тему твору; добирати заголовок до тексту; визначати головну думку; переказувати; відповідати на запитання; складати план; висловлювати своє ставлення до прочитаного, дійових осіб; виявляти авторське ставлення до зображуваного; визначати жанр твору; орієнтуватися в підручнику.

Робота з позатекстовими компонентами підручника передбачає сформованість умінь працювати із завданнями, інструкціями, пам ятками, таблицями, схемами, ілюстраціями.

Такий підхід зумовлений тим, що цей компонент підручника виконує насамперед “технічну” функцію, тому робота з ним організовується дещо по - іншому, ніж з тими структурними компонентами, які спрямовані на здобуття та застосування знань. З цією метою вчителі ознайомлювали третьокласників з підручниками, які вони отримали на початку навчального року (звертали увагу на нові елементи, сигнали - символи, структуру, зіставляли з книгами, за якими учні працювали раніше). Від ілюстрації до тексту, від тексту до ілюстрації, від ілюстрації до ілюстрації, у межах ілюстрації (при цьому звертали увагу на те, що малюнки можуть не лише доповнювати зміст твору, але й слугувати самостійними носіями інформації, містити додаткові відомості). З цією метою використовувалися диференційовані завдання, більше уваги приділялося ознайомленню учнів з відомостями процесуального характеру, а допомога вчителя мала адресний коригувальний характер. Працюючи над завданням, ці діти використовують узагальнений підхід до роботи; уміють без помилок заповнити таблицю, прочитати її дані; можуть самостійно проаналізувати ілюстрацію, черпають з неї нову інформацію, порівнюють з текстом. Учні цієї групи можуть вибрати головну думку твору із запропонованих; переказують і складають план з деякими неточностями; формулюють запитання, які стосуються фактичного змісту; виділяють лише найпростіші зв язки та залежності між величинами тексту задачі; застосовують правила, але при цьому допускають одну - дві помилки.

Для роботи над завданням таким школярам потрібне пояснення вчителя (до того ж вони не перевіряють його виконання); припускаються незначних помилок у роботі з таблицею; ілюстрації розглядають лише як доповнення до тексту.

Для того, щоб розпочати роботу над завданням, цим школярам потрібне детальне кількаразове пояснення вчителя; вони самостійно не працюють із завданням, таблицею, ілюстрацією. Аналіз рисунка дає підстави стверджувати, що учні експериментальних класів продемонстрували зростання рівня оволодіння вмінням працювати з підручником. Зіставлення вихідних і кінцевих результатів виконання завдань учнями експериментальних і контрольних класів засвідчує, що систематична робота в окресленому напрямі є ефективною. Мотивационное обеспечение этого процесса; ком - плексность и поэтапность формирования структурных компонентов умения рабо - тать с учебником; межпредметный характер формирования умения; взаимодейст - вие прямого и опосредованного способов формирования. Заинтересовать учеников работой с книгой, учить ориентироваться в ее структуре, формировать внутреннюю готовность к овладению умением работать с учебни - ком, поддерживать интерес к этому виду деятельности.

Специфика каждого из них заключается в том, что, во - первых, выработка указанного умения происходит постепенно (от заинтересованности работой с книгой к ознакомлению с конкретными приемами работы с учебником, усвоению операционного состава приемов и творческого их использования); во - вторых, формирование одних составляющих умения сопро - вождается работой над другими, однако доминирует одна деятельность (таким образом обеспечивается комплексность овладения структурными компонентами анализированного умения). Межпредметный характер формирования умения работать с учебником предполагает перенесение ранее приобретенных умений на другие виды деятель - ности и разные учебные предметы. Підручник з фізики та відеохрестоматія, які дають можливість підвищити ефективність самостійної роботи учнів з підручником фізики на уроці та поза ним. Перехід людства до інформаційного суспільства зумовлює зміну пріоритетів розвитку національного шкільництва, основними серед яких є, як зазначено в концепції загальної середньої освіти (12 - річна школа), виховання відповідальної особистості, здатної до самоосвіти і саморозвитку, яка вміє опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою тернопільського державного педагогічного університету імені володимира гнатюка (протокол № від 03. Методологічну основу дослідження становлять філософські положення системного підходу як методологічного способу пізнання особливостей розвитку педагогічних явищ; положення теорії пізнання, зокрема про активну роль особистості у засвоєнні знань; принцип взаємозв’язку навчання і розвитку; законодавчі акти та нормативні документи україни про освіту.

Тернополя, тернопільської спеціалізованої школи і - ііі ступенів № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов, навчально - виховного об’єднання “школа - дитячий садок” № м. Вірогідність та достовірність отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; застосуванням комплексу методів педагогічного пошуку, адекватних його об’єкту, предмету, меті й завданням; достатнім обсягом вибірки та її репрезентативністю; надійністю статистичної обробки результатів; поєднанням методів кількісного та якісного аналізу.

Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідалися й обговорювалися на міжнародній конференції “початкова школа на перехресті проблем” (тернопіль, 2004); на всеукраїнських науково - практичних конференціях “проблеми підручників і посібників з математики, фізики та основ інформатики” (тернопіль, 2002), “дитяча книжка як засіб виховання, навчання і розвитку особистості” (кам’янець - подільський, 2004), “використання інформаційних технологій у процесі проведення іспитів у навчальних закладах” (тернопіль, 2005); під час роботи проблемного семінару “дидактико - методичні основи підручника для початкової школи” (2003 – 2005 рр. У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження; визначено мету, об’єкт, предмет дослідження; сформульовано гіпотезу та завдання роботи, визначено основні методи дослідження; розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне і практичне значення. Вказано на зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами і планами, його методологічну основу, подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження. “зовнішні компоненти” методу реалізовує вчитель — це робота з навчальною книгою на різних етапах уроку (у формі самостійної роботи та під керівництвом учителя), а також з кожним зі структурних компонентів підручника. Робота з позатекстовими компонентами підручника передбачає сформованість умінь працювати із завданнями, інструкціями, пам’ятками, таблицями, схемами, ілюстраціями.

Актуалізація вже наявних мотивів (похвала за попередні досягнення), перспективна мотивація (показ можливостей використання набутих знань у майбутньому), похвала при отриманні проміжних результатів, наведення правильного зразка дії, обмін ролями “учитель — учень”, створення ситуації суперництва. Основним завданням другого року навчання за експериментальною методикою було забезпечення зростаючого рівня самостійності учнів у роботі з підручником (при цьому увага зверталася на комплексне застосування умінь — як роботи з текстом, так і з позатекстовими компонентами книги). Працюючи з текстом, вони узагальнено формулюють його головну думку; правильно складають план; відтворюють послідовність подій відповідно до описаних у творі; ставлять три - п’ять запитань, з яких одне - два — творчого характеру; уміють застосовувати вивчені правила на практиці; аналізують суть задачі, бачать усі залежності та зв’язки між величинами.

Учні цієї групи можуть вибрати головну думку твору із запропонованих; переказують і складають план з деякими неточностями; формулюють запитання, які стосуються фактичного змісту; виділяють лише найпростіші зв’язки та залежності між величинами тексту задачі; застосовують правила, але при цьому допускають одну - дві помилки.

Зіставлення вихідних і кінцевих результатів виконання завдань учнями експериментальних і контрольних класів (з допомогою ч2 - критерію на основі статистики критерію т) засвідчує, що систематична робота в окресленому напрямі є ефективною. Визначення та аналіз основних критеріїв та рівнів сформованості готовності майбутніх учителів обслуговуючої праці до організації самостійної роботи учнів.