прийомна сім я в системі форм влаштування дітей сиріт

прийомна сім я в системі форм влаштування дітей сиріт

Перед скачиванием данного файла вспомните о тех хороших рефератах, контрольных, курсовых, дипломных работах, статьях и других документах, которые лежат невостребованными в вашем компьютере.

Усиновлення - це прийняття усиновлювачем у свою сім ю дитини на правах дочки чи сина, яке здійснене на підставі рішення суду, окрім випадку, коли здійснюється усиновлення дитини, яка є громадянином україни, але проживає за межами україни.

Стан здоров я та матеріальне становище особи, яка виявила бажання усиновити дитину, також, враховується її сімейний стан та умови проживання, та ставлення до виховання дитини; мотиви усиновлення, на основі яких особа має намір усиновити дитину; мотиви чому інший із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка хоче усиновити дитину, та дитини, а також те, як протягом якого часу ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров я та ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Суд постановляє рішення, яким оголошує особу усиновлювачем дитини, при дотриманні вищевказаних умов, та здатності особи, яка має намір усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини.

Опікун призначається за його особистою заявою та перевага надається особам, які перебувають у родинних відносинах із дитиною, проте потрібна згода дитини.

Прийомні діти - це діти - сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які виховуються у прийомній сім’ї до досягнення ними вісімнадцятирічного віку (якщо дитина навчається то до двадцяти трьох років). Крім цього, вихованці прийомної сім’ї, якщо це не суперечить інтересам самої дитини, та не заборонено рішенням суду мають право підтримувати стосунки із своїми біологічними батьками та родичами.

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, здійснюють соціальний супровід прийомних сімей, який передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально - педагогічних, соціально - економічних, соціально - медичних та інформаційних послуг, які спрямовані на створення належних умов функціонування прийомної сім’ї. До дитячого будинку сімейного типу в першу чергу влаштовуються діти, які перебувають між собою в родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин, ці діти, не можуть виховуватися разом. Діти, які є вихованцями дитячого будинку сімейного типу мають право підтримувати особисті контакти із своїми біологічними батьками та іншими родичами, у випадку - якщо це не суперечить їхнім інтересам та не заборонено відповідним рішенням суду, і у разі зміни обставин, що призвели до сирітства (виправлення поведінки батьків, поновлення батьківських прав, одужанні від хвороби та ін. Патронат над дитиною - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини у сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Сім’я патронатного вихователя - це сім’я, в якій за згоди усіх членів сім’ї повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі. У сім’ю патронатного вихователя одночасно можуть бути влаштовані лишедіти, які є між собою рідними братами чи сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї. Перебувати в сім’ї патронатного вихователя дитина може протягом терміну, який встановлюється органом опіки та піклування та не може перевищувати трьох місяців. У випадку якщо наявні обставини, які обґрунтовують необхідність та доцільність щодо перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений термін, орган опіки та піклування може його продовжити.

Також, договір про патронат над дитиною може бути розірваний за згодою сторін або за рішенням органу опіки та піклування, суду у разі невиконання патронатним вихователем своїх обов’язків за договором. Для того, щоб дитину було влаштувано у сім’ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Оплата послуг патронатного вихователя та виплата соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі та порядку, які визначені кабінетом міністрів україни.

У разі утворення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть за плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно - гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, належного санітарного стану, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини). Діти - сироти та діти, позбавлені батьківського піклування перебувають у прийомній сім ї до досягнення 18 - річного віку, а в разі продовження навчання у професійно - технічному, вищому навчальному закладі i - iv рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. На виховання та спільне проживання у прийомну сім’ю влаштовуються діти - сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на первинному обліку дітей - сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на відповідній адміністративно - територіальній одиниці або перемістилися з тимчасово окупованої території чи району проведення антитерористичної операції. Не можуть бути прийомними батьками особи, з якими проживають члени сім ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на снід, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства. Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування визначив цілу низку заходів, які мали би зупинити зростання кількості бездомних дітей, забезпечення їх можливістю проживання у сім ї. На створення дієвої системи охорони та захисту дітей, позбавлених батьківського піклування, був спрямований і указ президента україни від 11 липня 2005 р. Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей, у якому одним із головних напрямів діяльності органів державної влади було визначено реалізацію державної політики щодо дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Цим указом було зокрема визначено принцип гроші ходять за дитиною, необхідність надання батькам - вихователям статусу законних представників дитини, створення і ведення банку даних про таких дітей, вжиття невідкладних заходів щодо збереження за ними права на житло, в якому вони проживали.

Свій родовід їм доводиться починати з чистого аркуша, а це засвідчує, що їхні майбутні діти не матимуть бабусі й дідуся, тобто також будуть не такі, як інші, без роду, без племені, без коріння. Таку ж перспективу воно створює для майбутніх дітей усиновленого, забезпечуючи їм можливість мати не лише маму, тата, а й бабусю і дідуся, мати свою родину.

Психологи стверджують, що усиновлення дитини бездітним подружжям сприяє руйнуванню психофізичного бар єра, завдяки чому жіночий організм підсвідомо запрограмується на материнство і в результаті народжуються свої діти.

Названі батьки мали годувати, одягати, виховувати дитину, а дитина повинна була шанувати названих батьків, як своїх рідних, а по смерті - поховати за християнським звичаєм. Особливо виділялося таке усиновлення, коли належало запитувати, чи бажає той, кого усиновляють, мати усиновителя за батька, а усиновителя запитувати, чи бажає він мати усиновленого за сина. У такому випадку дитина влаштовується до пс на той проміжок часу, поки родина не справиться з проблемами, які не дозволяють біологічним батькам займатися дитиною, забезпечувати необхідний рівень життя й розвитку.

Наявна в україні система державних соціально - виховних інститутів зорієнтована на колективні форми виховання дітей, і в сучасних умовах не може забезпечити випускникам необхідних навичок самостійного життя, професійної орієнтації, здатності адаптуватися в новому, відкритому соціальному середовищі. Свідченням того є створення та розвиток прийомної сім’ї та дбст, подальше вдосконалення діяльності мережі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. її реалізація залежить не тільки від сім’ї, а й від діяльності суспільних інститутів, які сприяють соціалізації, беруть участь у вихованні та навчанні дітей. Основними нормативними актами, які забезпечують питання соціального захисту цієї категорії дітей є перш за все “конституція україни “, сімейний кодекс україни, закони україни “про охорону дитинства”, ”про освіту”, “про державну допомогу сім’ям з дітьми” та інші. Усиновлення здійснюється стосовно дитини – особи до досягнення нею повноліття з метою реалізації її найвищих інтересів і спрямоване на забезпечення стабільних та гармонійних умов життя. Соціальний супровід – це специфічна діяльність соціального працівника (або групи), спрямована на створення необхідних соціально - психологічних умов розвитку прийомних дітей та дітей - вихованців у прийомних сім’ях та дбст. Соціальний супровід прийомних сімей здійснюється спеціалістами цсссдм соціальний працівник, який здійснює соціальний супровід, виступає посередником між представниками органів виконавчої влади і батьками - вихователями.

Оцінка виховної роботи повинна залежати від того, наскільки успішно зуміли батьки - вихователі підготувати дитину самостійно діяти і приймати рішення, виходячи із того, що самостійність, творча ініціатива і соціальна відповідальність стають визначальними рисами виховного процесу на сучасному етапі розвитку нашого суспільства. Кандидати на створення пс в обов’язковому порядку мають пройти курс підготовки, спрямований на формування усвідомленого ставлення батьків до соціальної ролі вихователів дитини - сироти.

Умовою ефективної підготовки кандидатів є проходження курсу тренінгів обома батьками, а також участь соціального працівника, який у подальшому здійснюватиме соціальний супровід сім’ї. Під сімейними формами опіки маються на увазі законодавчо визначені форми організації життєзабезпечення дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які передбачають їх утримання та виховання у сім’ї. Переваги виховного потенціалу інноваційних форм опіки над дітьми, позбавленими батьківського піклування, пов’язані з природністю процесу виховання; емоційними контактами дитини з батьками - вихователями, що ґрунтується на довірі дитини до дорослих; з вихованням у малій групі; з спілкуванням дітей між собою в умовах багатодітної родини.

Соціально - педагогічні умови виховання дітей у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях потребують відповідної підготовки потенційних батьків - вихователів, що забезпечується проходженням ними системи відповідної підготовки.

Основна мета таких занять – це набуття навичок, якими мають володіти потенційні прийомні батьки для того, щоб знаходити порозуміння із прийомними дітьми, активно з ними співпрацювати, уміти спрямовувати власний досвід, знання на створення найкращих умов життя та виховання дітей, які прийдуть в сім’ю.